Формуються міста, а разом із ними розвивається й грецька література Виникають нові жанри, що надалі впливатимуть на всю європейську літературу. В архаїчну епоху були записані зразки епосу, зокрема «Іліада» й «Одіссея» Гомера, що стали предметами шкільної освіти не тільки в гімнасіях античності, але й у гуманістичній (класичній) гімназії нового часу. Епос поступається місцем ліриці, адже аристократи, чиїм середовищем і був епос, віддають свої позиції демократії. Епоха архаїки подарувала світові багатьох талановитих поетів: Алкея, Сапфо, Анакреонта, Архілоха й багатьох інших. Класична епоха знайомить греків із драмою, у кожному місті виникають театри. З'являються драматурги: Есхіл, Софокл, Еврипід — трагіки, Арістофан — комедіограф. Ісегорія (рівна свобода слова для всіх громадян) й ісономія (політична рівноправність) приводять до розквіту ораторського мистецтва. Демосфен і Сократ стали відомими завдяки своїй ораторській майстерності, а також політичній діяльності. І вони не були одинокі. Існувала безліч чудових ораторів, які вміли красномовно переконувати народ.
Виникає історіографія, відомими представниками якої були Гекатей Мілетський, Геродот і Фукідид. Зростає й роль грецької філософії.
У нерозривному зв'язку з філософією розвивається також і наука давніх греків. Відомо, що вже в античності в неї були досягнення, які дотепер використовуються сучасними вченими. Сучасні математика, геометрія, медицина й астрономія є, по суті, продовженням науки давнини. На належному рівні знаходилася й техніка. Слід ураховувати, що за часів античності вона не мала такого тісного зв'язку з науковими досягненнями, як сьогодні. Це зумовлено тим, що рабська праця була набагато дешевшою, а отже, вигіднішою, ніж технічні розробки Виняток складала тільки військова техніка. Незважаючи на це, інженери й техніки за тисячу років від епохи класики й до кінця античності дали сильний поштовх розвитку продуктивних сил, розширили асортимент товарів споживання, підвищили їхню якість, збільшили їх кількість. Наукові винаходи також використовувалися в суднобудуванні, піднімальних механізмах, гірській промисловості, водному господарстві (це й трубопроводи, і водяне колесо). Використовувався тиск пари й повітря. І хоча давні греки застосовували рабську працю для здешевлення роботи, проте саме в античності були створені прогресивні конструкції плугів, косарки, жниварки й водяних млинів.
IV століття до н. е. стало століттям, коли повністю сформувалася грецька система освіти. Греки мали можливість одержати загальну енциклопедичну освіту (енкюкліос пайдейа). Така освіта було поширена в Римі, за часів християнського середньовіччя й навіть у період нового християнсько-демократичного часу (мається на увазі класична гімназія, гуманітарна освіта). До того ж відомі класичні мови, до числа яких належать давньогрецька та латина, укоренилися в лексику багатьох інших мов, навіть і неєвропейських, назавжди пов'язавши в єдине ціле культуру минулого з культурою сьогодення.