Хоча більшість продукції йде на внутрішній ринок, Бразилія експортує широкий асортимент промислових товарів Починаючи зі світової економічної кризи 1930-х рр , провідну роль у національній індустрії почали відігравати державні корпорації. Уряд прагнув уникнути залежності від іноземних корпорацій, і разом із тим відчувався брак інвестицій, здатних підняти національне виробництво під контролем держави опинилися найбільші корпорації типу «Реtrobras» і «Roi Doce Valley Company» Частина інших була створена з пайовою участю іноземного й бразильського приватного капіталу. Успішний розвиток деяких галузей промисловості безпосередньо пов'язаний з протекціоністською політикою, яку проводить уряд Приклад такого успіху — автомо¬білебудівна промисловість Перші підприємства цієї галузі були засновані в 1950-х рр. їхня продукція повинна була замінити американський і німецький імпорт. На державному підприємстві «Аlfa-Romeo» було розпочате виробництво тракторів, а уряд увів ряд захисних тарифів і податкових пільг для захисту внутрішнього ринку. До кінця 1980-х рр виробництво автомобільної техніки сягало 1 млн одиниць на рік, частина продукції експортувалася. Ще кілька прикладів подібної політики — національна нафтохімічна промисловість, найбільша в Латинській Америці Розвиток галузі почався із заснування корпорації «РеігоЬгаз», згодом був підтриманий декількома компаніями за участю іноземного капіталу.
Урядові корпорації, при активній участі бразильських приватних інвесторів, займають провідні позиції у суднобудуванні, частина продукції цієї галузі йде на експорт. Компанія «Еmbraer». яка була заснована державою і спочатку виробляла невеликі літаки, тепер експортує літаки різних типів У наші дні уряд заохочуі розвиток галузей мікроелектроніки й виробництво персональних комп'ютерів У Бразилії створено найпотужніший у Латинській Америці військово-промис повий комплекс Країна є одним зі світових лідерів із виробництва озброєння. Заводи, що випускають зброю, знаходяться як у приватних руках, так і в держав йому управлінні. Продукція, що випускається, відрізняється надійністю і невисокою ціною, що робить її популярною для багатьох країн третього світу Уряд також активно бере участь і в безперспективних, збиткових галузях промисловості. Приклад цього — текстильна промисловість, вона була заснована в 1814 р у штаті Баія, що мав значні бавовняні плантації, у наші дні центр текстильної промисловості — Сан-Паулу.
З 1820-х рр. почався розвиток шкіряної й взуттєвої промисловості в Ріу-Гранді-ду-Сул. Спочатку галузь працювала на власній сировині, у наші дні шкіри імпортують з Уругваю й Аргентини.
Підприємства металургії й машинобудування, сконцентровані в штатах Ріо-де-Жанейро і Мінас-Жераїс, виникли ще в XVIII ст. Південний схід Бразилії - головний промисловий район країни, де сконцентрована основна частина промислових потужностей, більшість робітників працює саме в цьому районі, тут найвищі зарплати; одне місто Сан-Паулу виробляє близько половини промислової продукції Бразилії. Другим промисловим районом є Південь Бразилії, де діє п'ята частина всієї національної промисловості. Північний схід - третій, найбільш слабко розвинутий індустріальний район, тут працює не більше 10 % усіх робітників, рівень оплати праці тут нижчий, ніж на південному сході й півдні. Самі бразильські підприємства невеликі за розмірами, у деяких зайнято більше сотні робітників, причому більшість таких виробництв сконцентрована на півдні й південному сході.
Туризм — відносно молода галузь національної економіки Концепція влаш тування справді курортних районів ще не знайшла свого застосування Туристичний комплекс обмежений декількома великими й дорогими готелями в Ріо-де-Жанейро, гірськими курортами в Мінас-Жераїс. Головні центри розваг розташовані в міських центрах або поблизу. Число іноземних туристів, що відвідують Бразилію, значно відстає від числа місцевих туристів. Бразильці пересуваються країною автомобільним транспортом, хоча в період відпусток і канікул підвищеним попитом користується авіатранспорт.
Бразилія, що має розгалужену річкову мережу і знаходиться в зоні інтенсивного випадання опадів, має один із найбільших у світі гідроенергопотеншал На півдні й південному сході країни сконцентрована більшість електростанцій — адже в цьому районі зосереджені основні споживачі електроенергії.
З 1950-х рр. почалося розширення енергомережі шляхом будівництва нових гідроелектростанцій. Уряд цілеспрямовано розвивав саме цю галузь енергетики — бразильське вугілля відрізняється низькою якістю і непридатне для використання в паливній енергетиці. У 1982 р. був побудований перший атомний реактор «Апега І» біля Ріо-де-Жанейро, у 1984 р. почав діяти найбільший у світі гідроенергетичний комплекс на ріці Парана.
Сторінки: 1 [ 2 ] 3