Власне знання і розуміння простору міста, його соціальної та професійної стратифікації, присутності аристократичної культури та сформованої інституції міського управління мали вирішальне значення в процесі формування будівель ратуш. Наповнення ратуш прозорим смислом та значенням свідчить про їхню символічну знаковість. Приклади досліджуваних будівель із таких міст як Львів, Самбір, Рава-Руська, Жовква, Дрогобич, Янів, Сокаль, Белз, Судова Вишня, Городок та ін., свідчать не так про «презентацію предмету або подій, як про свідомі посилання і результати свідомості» [9]. Тому можна сказати, що ратуші є знаками культури та посередниками, в основі яких лежить «ідея долучення людини до світової вистави, яку вона оглядає» [10]. Якщо пригадати зміни політичних режимів у містах Галичини, то одним із найперших актів нової влади було підняття прапора власне на ратуші та проголошення нових декларацій, публічні страти перед ратушами або ув’язнення міщан у її пивницях. Функціональне розв’язання цих споруд у своїй основі зосереджує також ідею авторитарного правління містом.
Описуючи невелику кількість ратуш, але визначаючи їхню теоретичну систему, можемо говорити про те, що вони є «у стосунку до ідеології способами (або можливостями) її вираження» [11].
За межі цього короткого огляду ратуш винесено принципи і закономірності архітектурно-планувальних типів, як також стилістичні характеристики архітектурного вирішення фасадів. Окреме дослідження в майбутньому планується провести у ратуші Львова, яка є вираженням ідеології метрополій. Поза увагою залишилися дерев’яні ратуші, а також ратуші міст центральної України, у яких виявилися риси синтезу ідеології двох пограничних імперій – Австро-Угорської та Російської [12].
Література
1. Рычков П.А. Градостроительная эволюция Станислава в XVII-XIX вв. // Архитектурное наследство. – Москва. 1996, № 41. – С. 83.
2. Liske X. Cudzoziemcy w Polsce. – Lwow, 1876. – С. 172.
3. Kowalczyk J. Sebastiano Serlio a sztuka polska.– Wroclaw, 1973. – С. 214.
4. Czolowski A. Janusz B. Przeszlosc i zabytki wojewodstwa Tarnopolskiego. – Tarnopol, 1926. – С. 183.
5. Wojewodztwo Tarnopolskie. – Tarnopol, 1931. – С. 443-444.
6. Ostrowski J. Jan Jerzy Pinzel – zamiast biografii. // Sztuka kresow wschodnich. – Krakow, 1996, t. 2. – С. 363.
7. Ibid. – С. 364.
8. Ibid. – С. 367.
9. Мамардашвили М. К., Пятигорский А. М. Символ и сознание. Метафизическое рассуждение о сознании, символике и языке. – Москва: Школа «Языки русской культуры», 1999. – С. 99.
10. Ibid. – С. 116.
11. Ibid. – С. 122.
12. Зображення будівель ратуш на зарисовках Наполеона Орди у містах Паволоч і Умань (1870-ті роки). – Muzeum Narodowe. Krakow. – III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
Сторінки: 1 [ 2 ]