Почому хліб і сіль почім
Слова з поеми Т. Г. Шевченка «Кавказ» (1845):
І од глибокої тюрми
Та до високого престола —
Усі ми в золоті і голі.
До нас в науку! ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Вживається у значенні «справжня ціна чогось».
— Ведеться... А душа моя і тіло моє завжди зранені, неначе для мене ніколи не скінчалася війна. Тобі це не збагнути. Я не сліпець, знаю і бачу, почім хліб і сіль почім. На все ціна буває різна: тривала і тимчасова, виправдана (В. Логвиненко, Росава).