Лихо давнє й сьогочасне
Назва повісті Панаса Мирного (1897), в якій письменник зіставив дві доби — кріпосницьку і пореформену.
Суть повісті розкрито в словах одного з її персонажів — діда Уласа: «...Було тяжке лихо, що нас до землі тнуло, над нами знущалося, за людей нас не лічило. А проте те давнє лихо не різнило людей, не розводило їх у різні сторони, не примушувало забувати своїх, навчало держатися купи. А тепер яке лихо настало? Сьогочасне лихо — то справжнє лихо!».