Лани широкополі
Слова з поезії Т. Г. Шевченка «Заповіт» (1845):
Як умру то поховайте,
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі, Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Для зображення неозорих українських полів поет створив шляхом словоскладання епітет «широкополі» (взагалі такого типу неологізмів у поезії Шевченка небагато).
Учитель каже: — Скільки того лиха.
Лягло у землю чорними костями.
Реве Дніпро, й лани широкополі
Медами пахнуть, колосом шумлять.
(А. Малишко, Гості).