Заплакана мати усміхнеться

Заплакана мати усміхнеться

Широко відомі слова з поеми Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим...» (1845):

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.

Друже мій Марку! Слава Богові святому, що між нами сталася згода, мир і братерське єднання. Заплакана мати усміхнеться, побачивши діток своїх славних на рідній сцені вкупі! (І. Карпенко-Карий, Лист до М. Л. Кропивницького, XII, 1900 р.).