Людина, яка живе в соціумі, завжди буде об’єктом для обговорення. На нас намагаються впливати, як близькі, так і сторонні люди. Питання в тому, наскільки варто дослухатися до думки оточення?
Я вважаю, що це варто робити, якщо думку висловлює, наприклад, близька людина, яка точно бажає вам добра, або інша особа, яка викликає у вас повагу. Адже поради батьків, вчителів чи друзів можуть дійсно допомогти нам розібратися в собі. Інколи складно самостійно оцінити свої вчинки та слова, тому слід дослухатися до думки хороших людей. Людина насправді не часто має об’єктивну самооцінку: вона або завищена, або занижена. Тому слід дослухатися до думки інших. Наприклад, під час вибору професії молода людина може сумніватися у своїх якостях і здібностях, тоді близька людина може її підказати, чи підходить їй та, чи інша професія.
На підтвердження своєї думки наведу твір Франсуа Війона «Балада прикмет». Ключовими словами в баладі є: «Я знаю все й не знаю лиш себе». Отже, ідея твору в тому, що власна особистість для людини – незбагненна. Ліричний герой твору описує безліч речей та філософських питань, в яких він розуміється, але кожен раз акцентує, що при всьому цьому він не знає себе. На думку автора, найскладнішим для людини є розуміння себе.
Так, дослухатися до думки близького оточення корисно. А от до думки незнайомих або малознайомих людей не завжди варто, адже вони можуть робити поспішні висновки чи взагалі зі зла говорити неправду про вас. Тому слід завжди аналізувати, чи дійсно думка даної людини стосується тебе, чи вона виникла через заздрість, чи інше негативне почуття тієї людини до тебе або навіть до себе чи світу взагалі. Тому я вважаю, потрібно перш за все дослухатися до своїх відчуттів, аналізувати свої вчинки й тоді приймати або ні думку оточення. На додаток, мені здається, що під час самоаналізу не завжди слід порівнювати себе з іншими, адже всі ми унікальні.
Думку про себе в сучасному світі можна не тільки почути, але, наприклад, прочитати в соціальних мережах. Я часто помічаю, як одні люди легко дають характеристику іншим, навіть не знаючи їх. Наприклад, в одній групі в Facebook учасниця запитала поради, що робити у ситуації, коли друзі її ігнорують. Але замість порад чи підтримки люди написали їй коментарі зі звинуваченнями в тому, що вона сама винна і, мабуть, вона погана людина. Чи дійсно це правильна думка, до якої варто дослухатися? Звичайно, ні. Незнайомі люди скоріше за все просто вирішили зігнати свою злість на дівчині. Саме тому я вважаю сумнівною ідеєю питати поради у незнайомців, і тим більше сильно перейматися їх думкою. Хоча, звісно, є люди, котрі можуть дати гарну пораду і в Інтернеті, просто потрібно аналізувати їх слова.
Отже, людині варто дослухатися до думки оточення про неї, але приймати рішення слід, слухаючи власний розум та серце.