В сучасному світі людей все більше хвилює питання: чи завжди той, хто має вищу освіту, успішніший за того, хто не здобував вищу освіту, однак займався самоосвітою? Ще не так давно була тенденція, що більшість випускників шкіл вступали до вищого навчального закладу або хоча б намагалися це зробити. Але зараз люди почали потроху переосмислювати доцільність такого масштабного охоплення всіх вищою освітою.
Багато тих, хто вже завершив навчання в університеті, але так і не скористався дипломом з різних причин: дефіцит робочих місць, розчарування в професії та т.п. Також роботодавці стали частіше цікавитися наявним досвідом роботи та особистими якостями претендентів, а не наявністю у них дипломів. І справа скоріше не в тому, що вища освіта втратила свій сенс, а в тому, що люди часто здобувають її формально через брак мотивації, часу чи бажання. І в результаті випускник може й отримати диплом (якимось дивом), але справжніх знань не матиме.
З цього приводу цікавою є думка видатного українського митця Івана Франка: «Не боюся я людини, що не має жодної освіти, бо знаю багатьох геніїв, які не мали освіти, але боюся людини з недобре здобутою освітою, бо знаю, що це - найгірше з усього". Тобто, важливіше мати не вищу освіту, а прагнення здобувати знання, а потім їх використовувати на практиці. Саме це і є ключем до справжнього успіху.
Отже, будь-який спосіб отримання фахових знань (навчання у виші, зайняття самоосвітою) може привести до успіху за умови добросовісного ставлення та здібностей. Хоча бувають винятки, наприклад, деякі професії обов’язково передбачають здобуття вищої освіти (медична чи наукова галузь).
На мою думку, не всі люди з вищою освітою успішніші за тих, хто її не має. Все залежить від особистих якостей і здібностей людини. Наприклад, активна та ініціативна людина може досягти більшого, займаючись самоосвітою, ніж пасивний і невмотивований випускник університету.
Є багато історій успіху людей без вищої освіти, але з великими амбіціями та здібностями. Серед них історія одного з найбагатших людей світу - Білла Гейтса. Він з юності захоплювався програмуванням, але вступив до університету на факультет юриспруденції. Майбутній мільярдер вчасно зрозумів, що не варто марнувати час на освоєння професії, яка не подобається йому, і тому залишив навчання там і зайнявся улюбленою справою. В результаті Білл Гейтс став співзасновником корпорації Microsoft.
Отже, досягти успіху можна в різний спосіб, головне – це наполеглива праця, ініціатива та здібності.