Шляхетність – одна з рис морально красивих людей. Вона проявляється в повазі, терпимості та справедливому ставленні до інших. Дії шляхетної людини відповідають морально-етичним принципам. Звідси виникає питання, чи є шляхетність проявом етикету?
Щоб відповісти на це непросте питання, згадаємо, що таке етикет.
Етикет – це сукупність норм та правил, прийнятих у суспільстві задля ефективної комунікації. Знання етикету дає людині розуміння, який одяг є відповідним у різних ситуаціях, як культурно вести бесіду, як поводитися за столом і т. п.
Етикет і шляхетність стосуються культури поведінки та спілкування. Але різниця у тому, що етикет – це зовнішній вияв культури, а шляхетність – внутрішній моральний кодекс. І якщо етикету можна навчити практично будь-яку людину, то навчити шляхетності – ні, тому що потрібні внутрішні ідеали.
Отже, людина, яка знає етикет, може бути шляхетною, але не обов’язково. Тому шляхетність не завжди є проявом етикету, на мою думку.
Раніше вважалося, що шляхетність - риса людей шляхетного походження, шляхтичів, які знають етикет. Але насправді це не так. Адже шляхетність не залежить ні від соціального статусу, ні від багатства.
Наприклад, шотландський поет Роберт Бернс вважав, що прості люди-трудівники часто шляхетніші за пихатих аристократів. Оскільки шляхетне походження і знання етикету не гарантують шляхетність духу. У своєму вірші «Чесна бідність» Бернс говорить:
Що з того пустого
Дворянства гербового?
Шляхетний дух, шляхетний ум
Шляхетніш того всього.
Людина може використовувати етикет, аби здаватися шляхетною. Адже шляхетним людям більше довіряють, у них гарна репутація, що позитивно впливає і на ділові, і на особисті відносини. Така штучна шляхетність небезпечна, тому що така людина буде поводитися шляхетно тільки тоді, коли її дії помітні, а в іншому випадку може вчинити підло. Тому не потрібно сліпо довіряти людям, які дотримуються етикету, потрібно завжди дивитися на їх вчинки.
Моя старша сестра якось розповіла мені про одну свою знайому, яка дуже добре знає етикет. Вона завжди ввічливо говорить, має гарні манери, носить одяг відповідно до ситуацій. Сестра вважала її шляхетною людиною, аж поки не дізналася, що вона підставила свою колегу по роботі, щоб зайняти її місце. Як бачимо, шляхетність дійсно не завжди є проявом етикету.
Шляхетні люди завжди поводять себе справедливо і чесно, незалежно від того, чи помітні їх дії, і чи відповідає це нормам етикету.
Отже, шляхетність може бути проявом етикету, але не обов’язково, адже люди й без знання етикету можуть бути шляхетними.