Свобода – це бажане позитивне явище в суспільстві. Відсутність свободи асоціюється з поневоленням, рабством, яке, на жаль, мало місце в історії.
Я вважаю, що кожна свідома людина прагне як особистісної свободи, так і загальної свободи в суспільстві. Але щоб досягти свободи в цілому суспільстві, особиста свобода людини все ж повинна мати межі. Ми маємо право діяти вільно, але в межах законів держави та моральних норм. Якщо ж поважати тільки свою свободу, то це може призвести до посягання на свободу інших людей. Слід пам’ятати, що окрім прав ми маємо обов’язки. У творі Лесі Українки «Камінний господар» є слова: «Права без обов’язків - то сваволя». Отже, сваволя (свавілля) – це необмежена свобода, яка призводить до необмеженої влади окремих людей, відсутності законності та справедливості.
На мою думку, свобода – це повага до себе, свого вибору і повага до інших людей. А сваволя – це нехтування правами та свободами оточення заради задоволення своїх забаганок.
В поемі «Сон» Тараса Шевченка гостро засуджується царська сваволя. Автор показує, як необмежена свобода царів позбавляє волі простих людей. Поки панівна верхівка живе «в золоті», народ тяжко працює і все одно ледь виживає. Свавілля царя Миколи у творі позбавлене здорового глузду: він просто так кричить на своїх підданих і навіть лупцює їх. Автор показує й одну з причин царської сваволі – рабську покірність людей. Коли цар залишається один, він втрачає свою ведмежу натуру, і стає схожим на беззахисне кошеня. Отже, потрібно обороняти суспільну свободу, щоб не допускати сваволі окремих людей.
Інколи поняття свободи та сваволі плутають через брак інформації або ж навмисно. Людина (група людей), яка прагне свободи, може бути «незручною» для близького оточення або панівної верхівки. Тоді її намагаються очорнити, звинуватити у сваволі. Наприклад, Тараса Шевченка через поему «Сон» цар і його соратники вважали невдячною і свавільною людиною. Справжня ж ціль таких звинувачень – зробити з вільного чоловіка покірного слугу.
На мою думку, головне, чим відрізняється свобода від сваволі – це те, що свобода – право людини бути самим собою без шкоди для інших людей.
Наприклад, якщо людина хоче пофарбувати власне волосся в зелений колір, то це її особиста справа і свобода вибору, але якщо вона за власною забаганкою виллє зелену фарбу на волосся іншій людині – це сваволя.
Отже, свобода – це позитивне явище, а сваволя – її крайність, що спричиняє негативні явища в суспільстві.