Додавання не змінює порядок, а ділення на від’ємне змінює
Додавши до обох частин однакове число, зберігаємо напрям нерівності. У x − 7 ≥ 2 достатньо додати 7 і отримати x ≥ 9. При множенні або діленні на від’ємне число порядок протилежний: із −2x ≥ 8 випливає x ≤ −4.
Не множ обидві частини на вираз, знак якого невідомий. У дробовій нерівності знаменник залежить від x, тому для різних інтервалів може мати різний знак. Метод інтервалів дає обійти це без помилкового однакового правила на всій прямій.
Критичні точки і тестові числа
Спочатку зведи вираз до одного дробу чи добутку у формі «вираз більше або менше нуля». Познач нулі множників і місця, де вираз не визначено. Вони ділять числову пряму на інтервали. На кожному інтервалі перевір знак за одним зручним числом.
Для (x − 2)(x + 1) на відрізку між −1 і 2 один множник від’ємний, інший додатний. Знак добутку там мінус. За межами обидва множники одного знака, тому добуток додатний. Самі точки −1 та 2 включаємо лише за нестрогої нерівності.
Дроби й модулі
Нуль знаменника ніколи не включаємо. Для (x − 3)/(x + 2) ≥ 0 точка −2 вилучена, а 3 включена, бо у ній вираз дорівнює нулю. Навіть якщо однаковий множник скорочено в чисельнику й знаменнику, первинне обмеження лишається.
Модуль |x − 3| вимірює відстань від x до 3. Умова |x − 3| ≤ 2 описує точки від 1 до 5 включно. Умова |x − 3| > 2 описує дві зовнішні частини прямої. Цей образ допомагає не переплутати перетин і об’єднання.
Сталі основи та періодичність
Для a > 1 функція aˣ зростає. Тому 3ˣ > 3² рівносильне x > 2. Для 0 < a < 1 вона спадає, отже (1/2)ˣ > (1/2)² дає x < 2. Для логарифмічних нерівностей перевір також додатність кожного аргументу.
У тригонометричній нерівності спочатку познач потрібну частину одного періоду, а потім перенеси її на всі періоди. Наприклад, sin x > 0 на (0; π) у межах першого оберту, а надалі додаємо 2πk. Кінці не включаємо, бо там синус нульовий.
Розібрані завдання
Дробова нерівність
Розв’яжи (x − 4)/(x + 1) ≤ 0.
Точки −1 і 4. За x = 0 маємо від’ємний знак, зовні — додатний. Точка −1 заборонена, 4 підходить. Отже, (−1; 4].
Проміжок для модуля
Розв’яжи ∣2x − 4∣ < 6.
Маємо −6 < 2x − 4 < 6, далі −2 < 2x < 10. Відповідь (−1; 5).
Самоперевірка
Розв’яжи −3x > 15.
Відповідь і пояснення
x < −5. Під час ділення на −3 змінюємо напрям.
Які корені виразу (x − 2)(x + 5) дорівнюють нулю?
Відповідь і пояснення
2 і −5. Достатньо нуля одного множника.
Розв’яжи 2ˣ ≤ 8.
Відповідь і пояснення
x ≤ 3, бо 8 = 2³ і функція зростає.
Чому x = 5 вилучають з (x − 5)/(x − 5) ≥ 0?
Відповідь і пояснення
У початковому дробі знаменник нульовий. Скорочення діє лише при x ≠ 5.