Спершу з’ясуй, що означають координати
На графіку y = f(x) горизонтальна координата задає аргумент, вертикальна — значення функції. Запитання «знайди f(3)» означає, що треба провести погляд угору або вниз від x = 3. Для запитання «коли f(x) = 3» шукай спільні точки з горизонтальною прямою y = 3.
В області визначення містяться допустимі аргументи. В області значень — досяжні значення y. Наприклад, у y = √x аргумент має бути невід’ємним. Для y = 1/x аргумент 0 неприйнятний, а нульове значення функції теж недосяжне.
Нулі, знак і монотонність
Нулі — значення x, для яких графік лежить на осі абсцис. Додатні значення лежать вище осі, від’ємні — нижче. Це відрізняється від зростання: графік може йти вгору, залишаючись нижче осі, як y = x − 5 від x = 0 до x = 4.
Щоб описати зростання, порівнюй значення функції при рухові зліва направо. У параболи y = (x − 2)² значення спадають до x = 2 і зростають після нього. Саме найменше значення дорівнює 0.
Перенесення зовні й усередині аргументу
У y = f(x) + 3 усі y збільшуються на 3, а x не змінюються. У y = f(x − 3) той самий аргумент досягається при x, збільшеному на 3. Отже, другий запис зсуває графік праворуч.
Перевір на точці. Якщо графік f проходив через (1; 4), то f(x − 3) набуде значення 4 при x − 3 = 1, тобто при x = 4. Механічне правило «мінус завжди ліворуч» тут помиляється, бо мінус стоїть в аргументі.
Відбиття та масштабування
Графік y = −f(x) відбивається щодо осі x: (a; b) переходить у (a; −b). Для y = f(−x) відбиття відбувається щодо осі y. У першому випадку змінюємо результат, у другому — аргумент.
Множник 2 перед f подвоює вертикальні координати. Щоб перевірити складне перетворення, простеж одну конкретну точку по черзі. Наприклад, зі старої (1; 4) у y = 2f(x − 3) + 1 отримаємо (4; 9).
Розібрані завдання
Нулі параболи
Знайди нулі y = (x − 1)² − 9.
Прирівнюємо до нуля. (x − 1)² = 9, отже x − 1 дорівнює 3 або −3. Нулі 4 і −2.
Знайти відповідну точку
Графік f містить точку (2; −3). Яку точку має графік y = f(x + 4) − 1?
Потрібно x + 4 = 2, тому x = −2. Нове y дорівнює −4, точка (−2; −4).
Самоперевірка
Де y = x − 6 набуває від’ємних значень?
Відповідь і пояснення
При x < 6, бо x − 6 < 0.
Як змінюється (3; 7) при відбитті щодо осі x?
Відповідь і пояснення
(3; −7): горизонтальна координата незмінна.
Які аргументи допустимі у y = √(x − 2)?
Відповідь і пояснення
x ≥ 2, бо підкореневий вираз невід’ємний.
Яка область значень y = (x + 4)² + 1?
Відповідь і пояснення
[1; +∞): квадрат невід’ємний, мінімум 1 досягається при x = −4.