В селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.
Дід і каже:
- Візьмемо собі цю дитину.
- А баба собі:
- Візьмемо, це нам її Бог дав.
- Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.
- Як же ми його назвемо? - питається дід.
- А баба й каже:
- Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком.
Так і виріс у них Богдан Хмельницький і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.