Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба:
- Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди.
Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати.
- Е, це дурниця! - відповіла їй жаба. - Я зав'яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. Лише не бійся!
Миш повірила жабі та дала все з собою зробити. Так-то зачали вони мандрівку. Та коли найшлися посередині ставу, надлетів туди великий птах. Схопив миш і проковтнув її. Потім побачив жабу, що звисала па шнурку. Схопив і жабу та й з'їв і її. Жаба мала ще настільки часу, щоби з плачем сказати голосно:
- Ах, коби-то я була не зав'язала моїй приятельці мотузка на шию!
Отже, нехай ніхто не дозволить зав'язувати собі шнурок на шиї. Хоч би це хотів зробити навіть найліпший приятель і навіть у найкращім намірі!..