Не впусти рака з рота

Головна / Усна народна творчість / Народні байки / Не впусти рака з рота


Летіла ворона понад морем, дивиться - лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропасти, та й каже вороні:

- Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були!

- Угу! - каже ворона, не роззявляючи рота.

- І братів, і сестер твоїх знав, - каже рак, - що за добрі люди були!

- Угу! - гугнить ворона, а рака кріпенько держить.

- Та вже хоч вони і гарні люди, - каже рак, - а тобі не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішої над тебе!

- Еге! - крикнула ворона на весь рот і впустила рака в море.

От тим-то, як кого одурять хвалою або улесливою річчю, то люди й кажуть:

- Упустив рака з рота.

А як кого остерігають, то кажуть:

- Гляди, не впусти рака з рота.

Дивись інші народні байки:

  • Миш, жаба і каня
  • Миш і жаба
  • Піддурена ворона

  • Це цікаво: