Я неодноразово замислювався над тим, що ж саме мотивує нас більше – віра в себе чи впевненість у підтримці друзів, рідних, однодумців? Вважаю, що на це питання немає однозначної відповіді, адже варто проаналізувати його з різних сторін.
З одного боку, віра в собі – це основа будь-якого досягнення. Коли ми віримо у свої можливості та маємо впевненість у своїх силах, ми здатні рухатися вперед і досягати поставлених цілей. Впевненість у власній силі, талантах допомагає подолати перешкоди і досягти успіху. Якщо ми віримо в себе, ми стаємо керманичами своєї долі і не залежимо від думки оточуючих. Впевненість у собі дозволяє нам перетворювати свої мрії на реальність.
Яскравим прикладом до першого аргументу є Віана Роше – головна героїня роману Джоан Гаррис «Шоколад». Віана з маленькою донькою переїхала до французького містечка Ланскне і вирішила зупинитися тут після довгх років мандрівного життя. Жінка відкрила шоколадню пропри те, що могла покладатися тільки на себе. Місцеві жителі не всі прийняли її, адже священик Рейном був проти чужоземки. Віана ж вірила в те, що її талант до приготування шоколадних виробів та комунікабельність допоможуть досягти успіху. Завдяки впевненості в собі Віана змогла втілити свої мрії в реальність. Крім того, жінка охоче допомагала іншим жителям Ланскне.
З іншого боку, підтримка друзів, рідних та однодумців також мотивує людину на звершення. У житті ми стикаємося з випробуваннями, коли віра в себе згасає, і саме тоді ми розуміємо, що важливо мати підтримку близьких. Друзі, рідні та однодумці, які розуміють нас і вірять у нас, здатні підтримати у нелегкий момент і не дати опустити руки. Така підтримка дає нам надає нам внутрішньої сили, яка може стати джерелом мотивації для подальших звершень.
Прикладом до другого аргументу є Стівен Спілберг – відомий американський режисер. Змалку він хотів займатися кінематографом, мав до цього хист. Проте його шлях до мрії виявився нелегким. Становленню Спілберга як режисера сприяла підтримка його матері. Вона вірила в його талант та підтримувала сина, навіть коли інші сумнівалися. Вона допомогла йому набути першого кіностудійного досвіду й підтримувала його під час навчанняу каліфорнійському університеті. Спілберг також мав вірних друзів, які підтримували його кінематографічні амбіції. У 1960-х роках він створив групу під назвою «The Dirty Dozen» разом із іншими молодими режисерами. Ця група стала для нього місцем обміну ідеями, підтримки та взаємного натхнення. Завдяки підтримці рідних та друзів, Стівен Спілберг став одним з найуспішніших режисерів.
Отже, я вважаю, що віра в себе і підтримка оточуючих – це два важливі фактори, які взаємодоповнюють один одного. Вони сприяють розвитку нашої особистості, мотивують до дій та допомагають подолати труднощі. Віра в собі дає нам впевненості у своїх силах і відкриває перед нами великі можливості, а підтримка друзів, рідних допомагає нам підтримувати емоційну стабільність. Я впевнений, що успіх прийде, коли ми віримо в себе і маємо підтримку наших оточуючих.