Гуманізм - це філософія, яка ставить на перше місце людину, її цінність. Цей філософський напрям спрямований на захист гідності особистості, він заперечує прихований фаталізм та антропоцентризм. Гуманіст може зосередитися на захисті прав людини, розвитку соціальної та економічної політики, дослідженні культурних та історичних аспектів людства та ін.
Чи можна бути гуманістом, не будучи доброчинником? Спершу розглянемо, хто такі доброчинники.
Доброчинник (доброчинець) - той, хто надає комусь допомогу, підтримку; філантроп, меценат. Якщо розглядати доброчинність саме як благодійну діяльність, що передбачає добровільні безкорисливі пожертви фізичних чи юридичних осіб нужденним людям, то не кожен гуманіст насправді цим займається.
Доброчинство може бути одним зі способів виявлення гуманістичних ідеалів, але воно не є єдиним і обов'язковим. Гуманіст може практикувати інші форми соціально-корисної діяльності.
Бути гуманістом означає дотримуватись гуманних принципів у своєму житті, у своїх взаєминах з людьми та у сприйнятті світу. На думку багатьох гуманістів, благодійність і допомога іншим - це один з проявів гуманізму, проте це не є обов'язковою умовою. Можна виявляти гуманний підхід до життя та людей навколо, не здійснюючи благодійних акцій. Головне, це сприйняття світу та інших з точки зору гуманізму та дотримання його принципів.
Наприклад, багато поетів і письменників, будучи гуманістами, не брали участі в благодійній діяльності, але своїми творами вони стверджують цінність людини, захищають її гідність та свободу. І це також важлива допомога, адже моральна підтримка, мудра настанова подеколи більш цінні, ніж матеріальні пожертви.
Доброчинність і благодійність можуть бути важливими складовими гуманістичної філософії, оскільки покликані принести користь іншим. Але головне полягає у відношенні до людей, підтримці гідності та прав людини, терпимості та повазі до інших, усвідомленні значення людської свободи та рівності.
Наприклад, у вірші у прозі Івана Тургенєва «Жебрак», на мою думку, гарно розкрита ідея, що гуманістом може бути не тільки той, хто робить пожертви, а насамперед той, хто проявляє повагу та людяність до інших. Герой твору зустрів на вулиці жебрака, який простягав руку в надії отримати милостиню. Чоловік хотів зробити пожертву, але виявилося, що його кишені на той момент були пустими. Герою стало соромно і шкода жебрака, і тоді він потиснув його простягнуту руку, виявивши цим свою повагу і показавши, що всі люди рівні між собою.
Таким чином, можна бути гуманістом з відсутністю благодійних дій, проте, доброчинність може доповнювати й збільшувати ефект від гуманістичних поглядів та дій.