Україна – країна з багатою і різноманітною природою. Величні гори та безкраї степи, густі ліси, чисті озера і річки, ласкаві моря – це те, чим природа обдарувала українців.
Ліси, що займають значну частину території України, вражають своєю величчю та загадковістю. Вітер в гілках дубів та сосон перегукується із співом птахів, створюючи неповторну симфонію. У лісі ми можемо насолоджуватися ароматом трав та квітів, ялиці та опалого торішнього листя. Вікові дерева – свідки багатьох подій, мовчазно розповідають історії минулого, вони є джерелом натхнення та спокою.
Українці – нація хліборобів, тож не дивно, що у різних куточках країни розкинулися поля. Тут почуваєшся по-особливому, адже розумієш, що врожай на полях – спільна робота людини та природи. Усвідомлюєш, скільки сил вкладено у кожен клаптик землі, – і відчуваєш глибоку повагу до рук, що виплекали хліб. Поля вражають ще й неймовірною красою. Золотаві колоски пшениці та високі стебла ячменю хвилюються під лагідним вітром, а їхні відтінки змінюються від яскраво-жовтого до ніжно-зеленого. Соняшники тягнуть свої голівки до сонця, кукурудзи стоять, мов сторожі, перемовляються з вітром. Зупинившись посеред поля, почуваєшся так, ніби потрапив в обійми матінки-землі.
Але є й у нашій країні й ті безмежні простори, яких не торкалася рука людини. Це степи. Здавна вони були символом вільного, нескореного духу українців. У степів особливий характер: вони поєднують суворість вільних вітрів та цупких трав і ніжність квіток – різнобарвних очей степу. Влітку степи наповнюються щебетанням птахів та шарудінням дрібних тварин у траві, а взимку – гулом вітру.
Гори, сторожі західних та південних кордонів України, вражають величчю та могутністю. Вони спонукають українців показати свою витривалість та силу, підкоривши їхні вершини. А з вершин відкриваються особливі краєвиди, огорнуті легким серпанком хмар. Карпати і Кримські гори – це простори для пригод, місця, де ми можемо відчути свою силу.
Звісно, ж перлинами нашої природи є також озера, річки та моря. Шацькі озера називають блакитними очами України і ця назва є виправданою. Чисті блакитні води зазирають у саму душу гостям. Могутній Дніпро – водна артерія України та символ її історії. Його хвилі плюскочуть про козацьке життя. Менші річки також мають, що розказати. А улюбленими місцями відпочинку є Чорне та Азовське моря. Азовське море невелике, але завдяки цьому його води рано прогріваються, тому відпочивальники можуть відкривати сезон уже в травні-червні. Чорне море вражає багатством підводного світу.
Українці з давніх-давен шанували природу. Вони вірили, що вона жива, потребує захисту та любові. У народних піснях, легендах, оповіданнях оспівується краса природи, висловлюється вдячність їй за щедрі подарунки.
Кожен куточок рідної землі для українців – частка частинка душі народу. Краса рідної природи – це джерело не тільки естетичного задоволення, а й життєвих сил, позитивною енергії, пам’яті про минуле та віри в майбутнє.