Аналіз поеми Котляревського «Енеїда»

Головна / Твори з української літератури / Котляревський І. / Аналіз поеми Котляревського «Енеїда»


«Енеїда» – це перший твір, написаний живою розмовною мовою, в якому античний сюжет переплітається з національним українським, Котляревський майстерно перелицьовує Вергілія. Автор закладає в основу твору абсолютно новий зміст: під троянцями розуміються українські козаки, а під богами Олімпу – панство. Усі події стосуються 18 століття після зруйнування Запорізької Січі. Серед персонажів – реальні троянці і жителі Олімпу.

«Енеїда» належить до жанру бурлескно-травестійної поеми, вона травестійна, бо героїв твору Вергілія Котляревський переодягнув в український одяг, бурлескна, бо автор зображуються події в зниженому тоні.

Тема твору – показ життя України наприкінці 18 століття, ідея полягає в утвердженні українського народу, культури, а також у засудженні соціальних явищ.

Проблематика твору різноманітна. Автор говорить перш за все про соціальні проблеми, зокрема соціальну нерівність, засудження негативних суспільних вад, також про моральні вади, зокрема про людські чесноти, такі як добропорядність, щирість, повагу до батьків, виховання, важливими є проблеми кохання, дружби, любові та ненависті. Котляревський майстерно викриває злодійство, шахрайство та підлабузництво.

Герої твору поділяються на звичайних людей та богів, проте вони також наділені людськими рисами. Головними персонажами є Еней, його батьки Анхіз та Венера, Зевс, троянці Низ та Евріал, цар Латин, його дружина Амата та дочка Лавинія. Кожен з персонажів має свої позитивні та негативні риси характеру.

Композиція Енеїди: твір складається з шести частин, які поєднані мотивом подорожі Енея та його пригодами. У частині 1 розповідається про подорожі Енея, про бурю на морі та гостювання у Дідони. У частині 2 Еней потрапляє до Сицилії, мандрує підземним царством, де зустрічається з батьком Анхізом, у частині 3 – по Кумській землі. 4 частина розповідає про початок війни, а частина 5 переходить до етапу боротьби з троянцями, оповідається про героїчний вчинок Низа та Евріала, у частині 6 говориться про продовження війни, змагання Енея та Турна. Усі частини одночасно пов’язані за сюжетом і виступають окремо як композиційні одиниці.

Віршовий розмір Енеїди – чотиристопний ямб, в силабо-тонічній системі віршування, написана в художньому напрямі просвітницького реалізму.

Автор майстерно поєднує античні традиції та реальні мандри, які подібні до подорожей українських козаків, один історичний пласт накладається на інший. Отже, персонажі твору становлять яскравий національний тип.

«Енеїда» – енциклопедія з життя України 18 століття, крім національного, наявний історичний колорит, який полягає у змалюванні минулого та сучасного України. Автор майстерно обробляє запозичений сюжет, долає штучну книжну мову, і створює новий оригінальний реалістичний твір. Цей твір повинен знати кожен, адже це перший твір, написаний розмовною живою народною мовою, в якій діють троянці та боги, наділені позитивними та негативними людськими рисами.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Історія створення та джерела поеми Котляревського «Енеїда»
  • Проблематика поеми Котляревського «Енеїда»
  • Національний колорит поеми Котляревського «Енеїда»
  • Історичний колорит поеми Котляревського «Енеїда»

  • Це цікаво: