У повісті «Інститутка» Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай «добрих». Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар.
Образом лікаря письменниця.викрила дворянський лібералізм. Від «доброти» поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він «не б'є, не лає, та нічим і не дбає». Цей, за висловом Назара, «квач» має приховане нутро гнобителя. Куди й поділась пайова «добрість», коли він віддавав Прокопа в солдати.
Порівняно з інституткою, пан має лагідну вдачу. Він добрий в очах селян, тому кріпаки й не чекали від свого пана погіршення життя.
Проте пан — безвольний! слабодухий, він у всьому задовольняє примхи своєї дружини. Це нікчемна, безхарактерна і боягузлива людина.
Крок за кроком розкривається панська «доброта»: він не нагодував голодну Устину, коли їхали на хутір, з його наказу Прокопа віддали в солдати. Своїм невтручанням у вчинки дружини лан зруйнував сім'ю Назара. Люди знемагали від непосильної роботи, знущань інститутки, а пан вдавав, що нічого не помічав. В оцінці кріпаків він «квач», «дурень», «ніщо». Цим образом Марко Вовчок підводить читача до думки, що нема добрих панів, усі вони нелюди, тільки діють по-різному: одверто чи замасковано.
Пан-ліберал — представник панівного класу, який вже не може втримати в покорі своїх кріпаків. Марко Вовчок показує його безпорадність, розгубленість перед зростаючим народним гнівом. '
Образом пана письменниця доводить, що народу ні від кого чекати добра, кращу долю треба здобувати в боротьбі з гнобителями. Таким чином, усі образи панів у повісті «Інститутка» — це типові образи поміщиків-експлуататорів.