Важливе місце в романі посідає узагальнений образ «черні» — селянства, міщан, козацької голоти, яка і визначає наслідки Чорної ради — обрання гетьманом Івана Брюховецького.
«Чернь» показана у романі загальною масою, хоча активно діючою, а образи її представників не ідеалізованії виступають лише епізодично. Але з цих епізодів Пантелеймон Куліш виводить образ «маси», яка не здатна усвідомлювати національні інтереси, готової до стихійного бунту, грабіжництва і нерозумних вчинків.
Проте письменник відзначає, що народні маси зазнавали суттєвих утисків з боку козацької старшини і панів та шукали соціальної справедливості. Коли Шрам з Череванем їхали до Києва, їх оточили міщани, які обурювалися: «Козацтво ви собі загарбали, самі собі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плоти, чини, мито і чорт знає що!»
Таких епізодів у романі чимало, що свідчить про те, що автор досить правдиво передає настрій народних мас: «Буде вже й того, що один свити золотом гаптує, а інший, може, й сірячинки не має; один оком своїх сіножатей не займе, а ми ось із половини косимо».