Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Не було і нас ще. А чорт жив десь так у хатах, хтозна-де жив. Дак Бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув да виніс піску в руці. Він пурнув, так не винесе —- вода вимиє: оце що набере піску, то вода й вимиє з руки. Дак Бог повів його до другого, до міль-шого, дак він відтіля виніс піску. Дак Бог тим сіяв тут усюди по тих водах, дак стало вже сухо і світ став... Кажуть люди старі, що так було.
Наші предки пов'язували виникнення світу як із Богом, так і з чортом, та їхньою діяльністю. Таким чином, від самого початку земного існування добро і зло нерозривно переплетені в людській свідомості.