Ой коли б той вечір
Та й повечоріло,
То б моє серденько
Та й повеселіло!
Ой коли б той вечір
Та й сонечко зайшло,
То б моє серденько
Та й до мене прийшло!
«Ой прийди, припини
Ти, яснеє сонце,
То я тебе пущу
Та й через віконце!»
Ой як упускала
- Легенько зітхала,
А як випускала
- Плакала, ридала.
Ой як випускала –
Плакала й ридала,
Вийшла за ворота
- Правдоньки питала:
«Чи ти мене любиш,
Чи з мене смієшся,
До другої ходиш
Та й не признаєшся?»
«Ой я тебе люблю
І любити буду,
Признаюсь по правді
- Сватати не буду!
Не позволять батько,
Не позволять мати,
Ще й рід не позволить
Дівчиноньку взяти.
Ще й рід не позволить
Дівчиноньку взяти.
Стиха говорімо,
Щоб не вчула мати!»