Україна – це не тільки плодовита земля та гарна природа, насамперед, це її талановитий народ! Гарним прикладом цього є Емма Андієвська, чудова жінка, поетеса, письменниця та художниця. Вона більшу частину життя провела за межами України, але завжди наголошувала, що залишається українкою.
19 березня 1931 року в місті Сталіно (зараз Донецьк) в сім'ї хіміка-винахідника та вчительки біології народилася дівчинка, яку назвали Еммою. В дитинстві вона була хворобливою, тому пропускала багато уроків в школі, але завдяки феноменальній пам'яті здавала екзамени екстерном. Ще у ранньому підлітковому віці майбутня письменниця прочитала безліч шедеврів світової художньої літератури.
В 1939 році родина переїжджає до Києва. Це були складні часи для всього людства – початок Другої світової війни. Батька Емми стратила тодішня влада, можливо, для того, щоб його винаходи не потрапили до рук німців. В 1943 році родина залишає Україну і переїздить на Захід з побоювань, що їх може чекати доля батька. Вони оселяються в англійській окупаційній зоні Берліну. Тут дівчинка відвідує уроки в гімназії. Але невдовзі знову не може спокійно вчитися через важку хворобу – туберкульоз хребта. Три роки Емма була прикута до ліжка і наступних вісім ходила у корсеті. В 1949 році родина знову переїжджає і зупиняється в Мюнхені.
З 1955 по 1957 рік Емма Андієвська працює на радіо «Свобода» в Мюнхені. В 1957 році молода жінка завершує навчання в приватному українському університеті Німеччини. Відтепер вона спеціаліст з філософії та філології. В тому ж році Емма вирушає до Нью-Йорку, де починає працювати в компанії вітальних листівок, перевіряє їх дизайн. Також вона працювала в медичній бібліотеці Нью-Йорку.
В 1959 році Емма Андієвська пов'язує своє життя з українським письменником та критиком Іваном Кошелівцем. Новостворена родина обирає місцем для проживання Німеччину, Мюнхен. Жінка повертається на роботу на радіо «Свобода» в якості вільнонайманого працівника. А в 1963 її беруть у штат українського відділення радіо. За час роботи (до 1995 року) Емма Андієвська була і сценаристом, і редактором, і режисером. Через таку велику зайнятість у неї не було достатньо часу на власну творчість.
В 1992 році Емма Андієвська вперше за довгий час поневірянь по світу відвідує Україну. Для неї це була дуже важлива подія! Після 2000 року мисткиня кілька разів їздила до рідного міста. В Донецьку вона організувала виставку своїх картин, із задоволенням проводила зустрічі із земляками, відвідувала видатні місця малої Батьківщини.
Один із найважливіших аспектів життя Емми Андієвської – це її багатогранна творчість. Майбутня українська мисткиня зростала в російськомовному середовищі, а українську мову вперше почула в шість років у Вишгороді. Незважаючи на це, вона швидко усвідомила свою національну приналежність і вирішила писати українською мовою.
Поетичні твори Емми Андієвської вперше були надруковані в 1949 році в пресі української діаспори. Після публікації збірки «Поезії» в 1951 році літературні критики та читачі зрозуміли, що з'явилась нова зірка художнього слова. І час це тільки підтвердив, адже на сьогоднішній день Емма Андієвська входить до числа найславетніших митців української діаспори. Її поезію літературознавці порівнювали з ранньою творчістю Павла Тичини та Артюра Рембо, відомих символістів.
Авторський стиль Емми Андієвської креативний, його не можливо однозначно класифікувати, він не визнає жодних «рамок». Щоб зрозуміти твори поетеси, потрібно прийняти правила її «гри» і вийти разом з нею за рамки буденності. Авторка впевнена, що не можна художньо зображати наш світ виключно реалістичними засобами, тому вдається до інтуїтивних методів. В її творчості відчутні впливи символізму, сюрреалізму, абстракціонізму і навіть постмодернізму. Але разом з цим її стиль залишається унікальним. І це не дивно, адже Емма Андієвська і сама унікальна людина. Провівши більшу частину життя за межами України, вона пише українською мовою, використовує в творчості чарівний український фольклор, поєднуючи його з західним модернізмом. До заслуг поетеси можна також віднести те, що вона не тільки збагачує українську мову новотворами, але й відроджує архаїзми, показуючи єдність минулого та теперішнього часу. Поетичні твори часто мають форму сонету, але не класичного, а видозміненого. Вони компактні, але завдяки високій асоціативності містять глибокий зміст.
Цікавою та не менш складною є проза Емми Андієвської. Одне речення в деяких творах охоплює кілька сторінок. Письменниця часто поєднує реальні образи з химерами, використовує алюзії до міфів та легенд, переосмислює відомі сюжети, чим наближається до творчості постмодернізму. Її твори можна по-різному інтерпретувати, але однозначно те, що навчають вони добру.
До великої прози Емми Андієвської належать три романи: «Герострати», «Роман про добру людину» та «Роман про людське призначення».
Філософський твір «Герострати» авторка почала писати ще в юному віці під впливом однойменної новели Жана-Поля Сартра. Письменниця створила п’ять варіацій свого роману, але опублікувала тільки останній в 1970 році.
Епічний твір «Роман про добру людину» був написаний у період 1964 по 1968 рік. Його головна тема – доброта, як видно з назви роману. До речі, одним з ключів до розуміння творчості письменниці є звернення особливої уваги на назву твору.
Третій великий твір під назвою «Роман про людське призначення» авторка писала впродовж цілого десятиліття (З 1970 по 1980 рік). В основі сюжету лежать реалістично-фантастичні історії емігрантів.
До малої прози письменниці належать оповідання та казки, які об’єднуються у збірки «Подорож», «Тигри», «Проблема голови», «Казки Емми Андієвської», а також твір «Джалапіта».
Цікаво, як органічно поєднуються між собою таланти мисткині. Окрім таланту до письменництва, Емма Андієвська наділена образотворчим хистом. Це дозволяє їй ілюструвати власні художні твори, створюючи єдиний неповторний світ. Також в деяких творах присутні образи її картин. В «Казці про двох пальців» розповідається про руку, яка мала сім пальців (два з них потім стали невидимими), також у багатьох персонажів картин на руці більше, ніж п’ять пальців.
Як художниця Емма Андієвська дебютувала в 1956 році на виставці у Мюнхені. Загалом вона створила 9000 картин в авангардному стилі. Незважаючи на відсутність формальної освіти в цій сфері мистецтва, вона гідно про себе заявила.
Емма Андієвська – надзвичайно талановита людина, чия творчість закликає до добра. Завдяки гумору та інтуїтивному, майже дитячому сприйняттю світу вона є цікавою не тільки дорослим, але й маленьким читачам!