Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу.
Драматична поема Кочерги «Свіччине весілля» (1930 р.) поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під владою литовських князів.
У поемі наявні дві основні сюжетні лінії: боротьба народу за світло та взаємини між Іваном Свічкою і його коханою дівчиною Меланкою. Свічка любив Меланку серйозно та віддано, водночас інтереси громади мали для нього велике значення. Свічка разом з іншими робітниками боровся проти заборони з боку влади запалювати світло — ніби через небезпеку пожежі, а насправді — щоб посилити гноблення, систему штрафів та здирство. Свій шлях боротьби Свічка пов'язував з почуттям кохання. Він пояснює Меланці:
...я на честь твою жадаю
Всі засвітити в Києві вогні!
Для Меланки найважливішим було зберегти кохання. Перше місце вона відводила не боротьбі, а родинному щастю:
Тоді нам світло любе, як воно
Своє проміння ллє в затишній хаті,
Коли сім»я вечеря за столом,
Коли дитину колисає мати...
Меланка завжди вірила в силу свого кохання — навіть тоді, коли Свічку тримали у в'язниці, - і здатна була подолати всі перешкоди заради коханого. Через усе місто вона пронесла вогник, не даючи йому згаснути:
...В багні, в крові всі руки,
Промокла вся, замерзла... скільки раз
Зривалася і падала я з кручі,
І в розпачі, щоб вогник не погас,
Чіплялася за терен я колючий...
Це ще раз свідчить про те, наскільки глибоким може бути почуття кохання, які тяжкі випробування людина може винести заради нього.
Іван Свічка, зі свого боку, також вступив у громадянську боротьбу саме тому, що віддано любив Меланку, хотів захистити її права, змінити життя на краще. Саме йому належать слова: Чи не любов од віку пориває Людей на подвиг, на борню, на бій? Отже, внутрішній світ людини, її почуття тісно пов'язані з усіма її вчинками. Кохання між Меланкою та Іваном було настільки сильним, що навіть після смерті нареченої Свічка здатен був боротися на її честь:
І свічка ця, що ти життям купила,
Крізь дикий терн та бурю пронесла.