загрузка...

Фразеологізми на літеру В

A | Б | В | Г | Д | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


Важким духом дихати. Злитися, чинити зло.
Ані заговорить любо, ані присунеться близько, як чоловік до жінки. Іно важким духом дихає (М. Коцюбинський, На віру).


Велика риба (птиця); велике цабе. Впливова, поважна особа (часто іронічне).
...Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко, Борислав сміється, XII). — Ти думаєш, як ти отаман, то й велике цабе. Били ми й не таких панів, як ти! — крикнув Микола... (І. Нечуй-Левицький, Микола Джеря, VIII).


Веремію (веремія) підняти (зняти, закрутити). Зчинити колотнечу, гармидер; закрутити вихором.
Но цей служивий таку веремію підняв, як чорт у лотоках (І. Котляревський, Москаль-чарівник, XI). ...Над цим глухим, пустельним місцем жалібно гула одна буря, крутячи страшного веремія і закидаючи усе снігом... (Панас Мирний, Як ведеться, так і живеться, І).


Вибити хвіст об тин. Облишити залицяння. Не турбуйся, мосьпане служивий! Знаю я, куди ви гнете. Вибийте хвіст об тин,— нужди мало, що чоловіка нема дома третій місяць! (І. Котляревський, Москаль-чарівник, II).


Вилами по воді писане. Про щось невиразне, непевне, сумнівне.
А щоб я пішла за тебе, то навряд. Я ж кажу, що наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ'яненко, Сватання на Гончарівці, І, 4).


Виміняти шило на швайку. Поміняти маловарту річ на гіршу, зробити недоцільний вчинок.
...Виміняла Шило на швайку: дияконенка на якогось мугиряку!.. (М. Кропивницький, Олеся, IV, 2, 3).


Вискочити на сухе. Вийти незаплямованим із якоїсь неприємності.
...Усе обійшлося: він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем красномовства вискочив на сухе (М. Стельмах, Правда і кривда, ХНІ).


Високі (низькі) пороги (у кого, для кого). Про нерівність соціальну.
— Високі у вас, кумо, пороги1. Не нам через їх ступати. А може й нам? — сказав Мина, скоса поглядаючи на Василину (І. Нечуй-Левицький, Бурлачка, V).
— Чого це ти, Кайдашенку, лазиш через наші перелази? Наші пороги для тебе дуже низькі,— сказала Мотря (І. Нечуй-Левицький, Кайдашева сім'я, II).


Високого (низького, царського і под.) коліна (бути). Про соціальне походження (якого роду — знатного, простого, царського і т. д. бути).

Всі і рушили неспішно, Як коліну
слід царському, Цілим поїздом...
(І. Манжура, Трьомсин-богатир, VIII).

Ви тоді казали, пані, що ви й самі не з високого коліна, що ваш отець був простий міщанин (М. Кропивницький, Доки сонце зійде, III, 1, 3).


Витрішки купувати (продавати). Заглядати без діла, роздивлятися безцільно.
Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський, Наталка Полтавка, II, 3). А за ділом же вони й вийшли? А як же? Витрішків купувати, та щоб чи не пожартують парубки з ними (Г. Квітка-Основ'яненко, Салдатський патрет).


Віділлються вовкові овечі сльози. Про відплату, кару за заподіяне комусь зло, про неминучість розплати.
Тепер, пане добродзею, оділлються вовкові овечі сльози (М. Коцюбинський, Фата моргана, II).


Вітер (дюдя) свистить у кишенях (у гаманці). Про відсутність грошей.
В неї були такі самі цікаві тітки, як і в Ястшембського; вони випитали... що у Ястшембського в кишені свистить дюдя, й повезли Броніславу назад з України на Волинь (І. Нечуй-Левицький, Бурлачка, VI). Хтось, може, й лічить у моєму гаманці гроші, а насправді там вітер свистить (М. Стельмах, Правда і кривда, XVI).


Вітра в решеті дарувати (дати). Нічого не дати.
Подарують нам вітра в решеті сі рицарі непосвячені... (І. Ле, Наливайко, II, 8).


Води не сколотити. Бути тихим, непомітним, смирним.
Бровко мовчить, і я мовчу, Води не сколочу. (Л. Глібов, Цуцик).


Воду варити (виварювати). Знущатися.
Уже ж і навиварювали води з нас... (Панас Мирний, Голодна воля, 3). Отож і досі морочить голову та варить воду з молодиці (С. Васильченко, Недоросток, II, 4).


Воду качати (лити). Вести пусту, беззмістовну розмову, говорити щось непотрібне.
Прошка цей недавно демобілізувався і тепер працює на водокачці, а після роботи, йдучи додому, ніколи не мине нагоди покачати воду і тут. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького минулого... (О. Гончар, Тронка, 5).


Вуха нагострити (наставляти). Бути насторожі, прислухатися, бути уважним; бути напоготові до чогось.

Бачиться, уші вже
Чорт наострив
На наші душі вже
Міх свій розкрив.
(І. Франко, Похорон, III).

Ловіть метелики та мушки,
Але наставте добре вушки:
Там, бачите, синіє ліс?!
Живе в тім лісі хитрий лис.
(О. Олесь, Бабусина пригода).


Вуха протуркати (ким, чим). Надокучити розмовами про когось чи щось.
— ...Вже ти протуркала мені уші тим Максимом! — сказав він (І. Франко, Захар Беркут, IV).
Вуха розпустити (розвісити). Слухати уважно, із довір'ям; втратити пильність.
Тільки розпустіть вуха, то забожимося, що й на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко). Бабоньки, чого розвісили вуха, баламутство слухаючи? (М. Стельмах, Правда і кривда, XVIII).


Вухами хляпати (ляпати). Бути неуважним.
Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (О. Гончар, Тронка, 4).


Вхопити на кутні. Розносити плітки, судити, обговорювати, лихословити.
- Тільки що з'явився він у церкві, так наша Хведоська зразу й нестямилася!..
- Вже вхопила на кутні? (М. Кропивницький, Дві сім'ї, І, 2).


загрузка...