Перша відміна
До першої відміни належать змінні іменники на -а, -я відповідних родів. У твердій, м’якій і мішаній групах орудний однини має різні закінчення. У давальному й місцевому можливі чергування г/з, к/ц, х/с.
Книга — книги — книзі — книгу — книгою. Земля — землі — землею. Межа — межі — межею.
Друга відміна
У чоловічих іменників перевір закінчення родового однини за значенням і словником. У давальному можливі паралельні -ові/-еві/-єві та -у/-ю. В орудному форми залежать від групи.
Дуб — дуба — дубові або дубу — дубом. Кінь — коня — коневі — конем. Море — моря — морю — морем.
Третя відміна
Типові іменники жіночого роду з нульовим закінченням. В орудному однини перевір подовження, апостроф або збіг приголосних. «Мати» має особливі форми.
Ніч — ночі — ніччю. Любов — любові — любов’ю. Повість — повісті — повістю. Мати — матері — матір’ю.
Четверта відміна
Для іменників середнього роду на -а, -я важлива поява -ат-, -ят- або -ен- в непрямих відмінках. Ця ознака відрізняє їх від інших іменників середнього роду.
Теля — теляти — теляті — телям. Ім’я — імені — ім’ям. «Знання — знання — знанню» не має такого нарощення.
Самоперевірка
Визнач відміну: «сирота», «кінь», «подорож», «курча».
Відповідь і пояснення
І, ІІ, ІІІ, IV відповідно. «Курча — курчати» має нарощення -ат-.
Утвори орудний однини: «земля», «кінь», «подорож», «курча».
Відповідь і пояснення
Землею, конем, подорожжю, курчам.