Рід, число, власні назви
Рід визначаємо за початковою формою й узгодженням. Іменники, що вживаються лише у множині, роду не мають. Власні назви пишемо з великої літери, а істот розпізнаємо за значенням та відмінковими формами.
«Сильний біль», «далека путь», «нове метро», «міцні ножиці». «Бачу школярів» — істоти.
Відміни
До І відміни належать змінні іменники на -а, -я відповідних родів, до ІІ — багато чоловічих із нульовим закінченням або -о та середніх на -о, -е, -я. ІІІ охоплює жіночі з нульовим закінченням і «мати». IV — середні на -а, -я з нарощенням -ат-, -ят-, -ен-.
«Книга» — І, «дуб» — ІІ, «ніч» — ІІІ, «теля» (теляти) — IV.
Закінчення і незмінювані слова
Родовий однини іменників чоловічого роду ІІ відміни має -а/-я або -у/-ю залежно від значення й норми. Незмінювані іменники зберігають форму, їхній відмінок визначаємо з контексту.
«Край столу», «до Києва», «сторінка зошита», «немає дощу». «Іду до метро» — родовий без зміни форми.
Закінчення у відмінках
Спочатку визнач відміну й групу, потім відмінок. У родовому однини ІІ відміни закінчення -а/-я типові для назв осіб, конкретних предметів і багатьох міст. -у/-ю часто мають назви речовин, процесів і абстрактних понять. Є словникові випадки.
«Олівця», «учня», «Києва», але «піску», «бігу», «спокою». Значення розрізняє «терміна» як слова і «терміну» як строку.
Орудний однини
У І відміні порівняй тверду, м’яку й мішану групи. Для ІІІ відміни окремо перевір подовження, апостроф і збіг приголосних.
«Книгою», «землею», «межею»; «ніччю», «любов’ю», «радістю».
Самоперевірка
Визнач відміну: ніч, теля, книга, дуб. Узгодь «сильний/сильна біль».
Відповідь і пояснення
Ніч — ІІІ, теля — IV, книга — І, дуб — ІІ. Сильний біль.
Постав у родовому: Київ, олівець, пісок, спокій.
Відповідь і пояснення
Києва, олівця, піску, спокою.
Утвори орудний: земля, межа, ніч, повість.
Відповідь і пояснення
Землею, межею, ніччю, повістю.