Як упізнати
Дієприкметник називає ознаку за дією і змінюється як прикметник. Пасивний описує предмет, на який спрямовано дію. Активні форми мають обмежене нормативне вживання.
«Прочитана книжка» — пасивна форма. «Зів’яле листя» — ознака предмета за його дією.
Зворот
Дієприкметник із залежними словами утворює зворот. Поширене означення після означуваного іменника зазвичай відокремлюємо. Перед ним воно може відокремлюватися за додаткового обставинного значення.
«Книжка, прочитана за вечір, лежала на столі». «Прочитана за вечір книжка лежала на столі».
Форми на -но, -то
Незмінні форми виступають головним членом безособового речення. Вони не узгоджуються з назвою предмета.
«Лист написано», «двері відчинено», «завдання виконано».
Активні форми й природна заміна
В українській мові активні форми на -учий/-ючий, -ачий/-ячий мають обмежене вживання. У сумнівних випадках добери прикметник, іменник або підрядну частину.
«Чинний закон» замість «діючий закон», «учень, який читає» замість незвичної конструкції «читаючий учень».
Означення при займеннику
Дієприкметниковий зворот при особовому займеннику відокремлюємо. Визнач слово, від якого залежить увесь зворот.
«Втомлений довгою дорогою, він одразу заснув». Зворот стосується «він».
Самоперевірка
Розстав коми: «Лист написаний учора лежав на столі». Перебудуй «Лист написаний» у безособове речення.
Відповідь і пояснення
Лист, написаний учора, лежав на столі. Лист написано.
Перебудуй «Документи підписані» на конструкцію з -но/-то.
Відповідь і пояснення
«Документи підписано».
Постав коми: «Ми натхнені перемогою продовжили роботу».
Відповідь і пояснення
«Ми, натхнені перемогою, продовжили роботу». Означення стосується особового займенника.