Назва – «Маруся».
Історія створення: повість «Маруся» Г. Квітка-Основ’яненка була написана у 1832 році, вперше її надрукували на сторінках книжки «Малоросійські повісті у 1834 році». Письменник стверджував, що «Марусею» хотів показати, що українською мовою можна написати твір, який розчулить читача. Повість стала першим прозовим твором написаним живою народною мовою. Т. Шевченко високо оцінив твір, а Г. Квітку-Основ’яненка назвав «батьком української прози».
Рід - епос.
Напрям: сентименталізм з елементами реалізму.
Примітки.
Риси сентименталізму у творі: ідеалізовані головні герої – вихідці з народу, увага до людських почуттів, емоційність викладу, глибокий психологізм. Пейзажні замальовки використано для того, щоб підкреслити внутрішній стан героїв.
Риси реалізму: правдиве змалювання селянського побуту, детальний опис народних звичаїв та традицій, увага до соціальних явищ, зокрема рекрутчини, заробітчанства.
Жанр - соціально-побутова та сентиментально-реалістична повість.
Тема – зображення життя селянства кінця XVIII - початку XIX століття; ідеальне, але трагічне кохання молодих людей.
Ідея: уславлення чистого, щирого кохання; возвеличення найкращі риси людини, таких як: чесність, вірність, милосердя, працьовитість; засудження соціальної нерівності, яка є джерелом горя, трагедій.
Головні герої. Маруся – донька Наума та Насті Дрот; Василь – парубок з міста, коханий Марусі. Образи головних героїв ідеалізовані, особливу увагу автор звертає на їх психологічний стан.
Другорядні герої. Наум Дрот – батько Марусі; Настя Дрот – мати Марусі; Олена Кубраківна – подруга Марусі; Левко Цьомкало – товариш Василя.
Сюжет. Події відтворено у хронологічній послідовності. Експозиція - розповідь про Наума та Настю, народження та виховання Марусі; зав'язка – знайомство Марусі з Василем; розвиток дії - зізнання Василя та Марусі у взаємному коханні, зустріч біля озера, перша спроба Василя посватати Марусю, розмова Василя з Наумом Дротом, розлука Марусі та Василя, друге сватання, друга розлука закоханих. Кульмінація - боротьба за Марусине життя. Розв'язка - смерть Марусі, а згодом - і Василя.
Композиція повісті: твір не ділиться на розділи, важливу роль у ньому відграють позасюжетні елементи (авторські роздуми, інтер’єри, портрети, описи звичаїв).
Проблематика повісті: морально-етична проблематика (батьки і діти, кохання, вірність), суспільна (соціальна нерівність, заробітчанство), філософська (життя і смерть, пошуки щастя).
Художнє оформлення. У повісті багато тропів. Зокрема, художні засоби відіграють важливу роль у портретних характеристиках. Наприклад, для опису зовнішності Марусі використано епітети («шия бiлесенька-бiлесенька», «смажнії уста», коси «чорнії та довгі-довгі»), порівняння («очицi, як терновi ягiдки», «личком червона, як панська рожа»).
Г. Квітка-Основ’яненко використовує у тексті багато зменшувально-пестливих слів. За допомогою них він виражає симпатію до героїв або висловлює співчуття, створює настрій.