Повість «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка – перший прозовий твір, написаний живою народною мовою. Григорій Федорович написав його у 1832 році, а видав у книжці «Малоросійські повісті» у 1834 році. Письменник зізнався, що «Марусею» хотів довести: українською мовою можна написати не тільки смішне, а й ніжне.
Жанр твору Г. Квітки-Основ’яненка визначають як сентиментально-реалістичну соціально-побутову повість. У «Марусі» правдиво відображене життя українського селянства епохи Основ’яненка, що є рисою реалізму. Ознаки сентименталізму у повісті дуже яскраво виражені. Зокрема, автор зобразив вихідців з народу, наділивши їх благородними почуттями. У повісті зосереджено увагу на почуттях героїв.
Тема повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» – життя українського селянства XVIII-XIX ст. У контексті цієї теми автор порушує проблеми справжнього кохання, вірності, батьків та дітей, праведного життя, милосердя, життя та смерті. Ідея повісті – возвеличення людей, що живуть праведно, викриття негативних наслідків соціальної нерівності, показ життя простого народу, його звичаїв, традицій.
Система образів повісті не надто розлога. Головні герої твору – Василь та Маруся, Настя та Наум Дрот. Другорядні герої – Олена Кубраківна (подружка Марусі), товариші Василя. Образи Василя та Марусі привертають увагу великими за обсягом описами зовнішності. Портрети є одним із засобів характеротворення. Наприклад, уважний до деталей читач з опису вбрання Марусі здогадається, що дівчина мала золоті руки. Також про вдачу героїв багато говорять їхні вчинки, рішення. Головні герої твору – благородні люди, як і керуються Божими заповідями та нормами народної моралі.
Сюжет повісті «Маруся» також не складний. Його елементи розташовані у правильній послідовності. Експозиція – розповідь про родину Дротів, про народження Марусі, її зовнішність, вдачу. Зав’язка – знайомство Марусі та Василя на весіллі. Розвиток дії – зізнання Марусі та Василя у взаємному коханні; зустріч на озері; знайомство Василя з Дротами; перше сватання та перша розлука коханих; сватання Василя зі згоди старого Дрота; друга розлука Василя та Марусі. Кульмінація – боротьба за життя Марусі. Розв’язка – смерть Марусі, постриг Василя у ченці та його смерть.
Особливість композиції повісті Г. Квітки-Основ’яненка у тому, що в ній багато позасюжетних елементів, які є досить розлогими. Наприклад, починається твір з ліричного відступу – роздумів автора про життя та смерть. Вступна частина є ключем до розуміння світогляду Наума Дрота. Значну роль відіграють також портретні характеристики героїв. До позасюжетних елементів належать і описи народних звичаїв, обрядів (розповідь про освячення великодньої їжі, весілля, сватання, похорони).
Художнє оформлення твору багате. Для створення образів героїв, побудови розповіді у сентиментальному ключі автор використав метафори, порівняння, гіперболи, епітети. Багато у творі повісті «Маруся» також зменшувано-пестливих слів, що надає оповіді співчутливого тону, ніжності.