Що позначає апостроф
Апостроф — графічний знак. Він не є буквою й не передає окремого звука. У слові п’ять я передає [йа], а в слові буряк після м’якого р чуємо лише [а].
Як чути різницю
Зістав бур’ян і буряк. У першому слові після р є [й], у другому я позначає голосний [а] і м’якість попереднього р. Саме тому написання різне.
Чого не підказує сама буква
Побачити я, ю, є або ї замало. Спочатку визнач, яка буква стоїть перед нею, і перевір, чи проходить тут межа префікса або частин складного слова.
Після б, п, в, м, ф
Після губних б, п, в, м, ф за роздільної вимови ставимо апостроф: б’ється, п’ятниця, в’ється, м’яч, жираф’ячий. Перевір букву перед губним, якщо в корені є збіг приголосних.
Інший приголосний у тому самому корені
Якщо перед губним у корені є інший приголосний, крім р, апострофа немає: свято, цвях, мавпячий, морквяний. У слові «морквяний» перед в стоїть к, і обидві букви належать до кореня.
Перед губним стоїть р
Буква р перед губним не заважає ставити апостроф: верб’я, черв’як, торф’яний. Порівняй «цвях» і «черв’як»: у першому слові перед в стоїть ц, у другому — р.
Попередній приголосний належить до префікса
Зістав «в’язати» й «зв’язати». У слові «зв’язати» з належить до префікса, тому апостроф після в зберігаємо. Так само: «м’якнути» — «розм’якнути», «п’яніти» — «сп’яніти».
Після р і в імені Лук’ян
Після р ставимо апостроф за роздільної вимови: пір’я, сузір’я, подвір’ї, матір’ю, Мар’яна. Коли я, ю або є передають голосний після м’якого р, апострофа немає: буряк, рябий, рюмсати.
Окремий випадок після к
Пишемо «Лук’ян» і похідні від цього імені: «Лук’яненко», «Лук’янюк». Після к в інших словах звертай увагу на окремі правила для запозичень.
На межі префікса або частин складного слова
Якщо префікс закінчується на твердий приголосний, а наступна частина починається на я, ю, є, ї, ставимо апостроф: під’їхати, з’ясувати, роз’юшити, об’єднати.
Визнач межу
У слові «під’їзд» апостроф стоїть між «під-» і «їзд». У слові «роз’яснити» — між «роз-» і наступною частиною «яснити».
Складні слова й скорочені назви
Апостроф можливий і після першої частини складного слова, що закінчується твердим приголосним: дит’ясла, пан’європейський, Мін’юст.
Чому «пів яблука» пишемо окремо
Якщо «пів» означає половину, а далі йде іменник у родовому відмінку, це два слова: «пів яблука», «пів ящика». Між ними пишемо пробіл.
У запозичених словах і власних назвах
У словах іншомовного походження перевіряємо, чи я, ю, є, ї передають [й] із голосним після приголосного. Апостроф можливий після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. Окремий випадок — після кінцевого приголосного префікса.
З апострофом
Після приголосного: «комп’ютер», «інтерв’ю», «прем’єра», «кар’єра». На межі префікса: «ін’єкція», «ад’ютант», «кон’юнктура».
Без апострофа
У словах «бюро», «пюре», «рюкзак», «фюзеляж» ю передає [у] після пом’якшеного приголосного. Перед йо апостроф також не ставимо: «серйозний», «курйоз».
Іншомовні імена та географічні назви
Порівняй «Женев’єва», «Рив’єра» з «Гюго» та «Мюллер». Якщо вимова незнайома, перевір усталене написання. Для передавання власних назв додатково дивись § 144 та § 151 правопису.
Як розв’язати завдання НМТ
У завданні з кількома словами перевір кожне слово окремо. Одного слова без потрібного апострофа достатньо, щоб відкинути рядок.
Порядок перевірки
- Знайди я, ю, є або ї та приголосний перед ними.
- Перевір межу префікса чи частин складного слова.
- Якщо пропуск після губного, подивися, чи є перед ним інший приголосний у корені і чи це р.
- Після р перевір, чи є [й] перед голосним. Після к згадай «Лук’ян» та окремі правила для запозичень.
Розбір на двох рядках
А: верб..я, під..їзд, бур..ян. У всіх трьох словах пишемо апостроф: після губного, перед яким стоїть р, після префікса та після р за роздільної вимови.
Б: цв..ях, пір..я, ін..єкція. «Пір’я» та «ін’єкція» мають апостроф, але «цвях» — без нього. Отже, правильний рядок — А.
Апостроф і м’який знак у схожих позиціях
Перед я, ю, є, ї спочатку перевір, чи потрібно передати роздільну вимову або м’якість приголосного. У запозиченнях нормативне написання слід перевіряти за відповідним правилом та словником.
У «ін’єкція» апостроф позначає роздільну вимову. У «ательє» м’який знак позначає м’якість л. У «бюро» ю сама позначає пом’якшення б перед [у].
Самоперевірка
- Віднови написання: м..ята, моркв..яний, верб..я, зв..язок.
- Поясни різницю: бур..як — бур..ян.
- Запиши правильно: Лук..ян, під..їхати, дит..ясла, пів..яблука.
- У яких словах потрібен апостроф: б..юро, ін..єкція, комп..ютер, сер..йозний?
Переглянути відповіді
- М’ята, морквяний, верб’я, зв’язок. У «морквяний» перед в стоїть к кореня. У «верб’я» перед б стоїть р. У «зв’язок» початкове з належить до префікса.
- Буряк, бур’ян. У першому слові р м’який перед [а], у другому після р є [й].
- Лук’ян, під’їхати, дит’ясла, пів яблука. Маємо окремий випадок після к, межу префікса, межу частин складного слова і сполуку з числівником «пів» відповідно.
- Бюро, ін’єкція, комп’ютер, серйозний. У «бюро» ю позначає [у] після пом’якшеного приголосного, а в «серйозний» пишемо йо.