Заголовок і місце твору в збірці
Це десята пісня збірки Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». У тексті оригіналу початковий рядок має давню форму «Всякому городу нрав і права» з особливостями тодішнього правопису. Варіанти «Всякому місту — звичай і права» або «Всякому місту звичай, права» в сучасних виданнях передають те саме місце в композиції. Для аналізу важливо стежити не за розділовим знаком у назві, а за тим, як початкове спостереження розгортається далі.
Спершу повторювані слова про кожне місто, серце і смак створюють враження різноманіття. За цим переліком іде голос людини, яку непокоїть одна думка. Виникає питання, чому її турбота відрізняється від інших. Початкове спостереження перетворюється на спосіб організувати контраст між міськими заняттями й пошуком чесної відповіді перед смертю.
Як сатира працює в окремих сценках
Петро домагається чинів, підлещуючись до панів, купець обманює під час міряння, інші стягають землю, заводять модну іноземну худобу чи дбають про полювання. Ці образи не мають розгорнутих біографій. Один учинок виявляє заняття, яке поглинає людину. Коли юрист підлаштовує право під себе або панегірист складає хвальбу з брехні, засіб, який мав би служити правді, стає інструментом вигоди.
Перед нами не однакові приклади. Підлестившись заради чину, Петро виявляє залежність від панів, тоді як купець використовує можливість обдурити під час продажу. Загальний ефект створює їхнє сусідство. Ряд образів показує, скільки форм може мати життя, цілком підпорядковане вигоді.
Приспів, який змінює запитання
Після чергового переліку ліричний герой повертається до однієї думки. Спочатку він не пояснює її прямо. Повтор діє водночас як межа між строфами і як відкладена відповідь. Згодом герой уточнює, що боїться померти без мудрості, і переходить до образу смерті, яка не зважає на чини.
Смерть уподібнено до коси. Перед нею втрачає силу відмінність між царем і селянином. Заключна згадка про чисту совість відповідає на питання про те, хто може зустріти її без страху. Так сатиричні сценки знаходять етичну мірку: важливо, перед чим людина матиме підстави почуватися спокійною.
Зіставлення з піснею возного
Сковородинський початок можна впізнати в пісні возного у «Наталці Полтавці». Проте сценічна пісня звучить від імені окремого персонажа в іншому творі та характеризує його погляд на людські стосунки. Щоб відповісти на завдання про лірику Сковороди, спирайся на фінал про смерть і совість. Для п’єси пояснюй, що спів повідомляє про мовця та його середовище.
Розібрані завдання
Зіставляємо публічну поведінку й внутрішню мірку
Як пов’язані сценка з купцем і фінал про совість?
Купець домагається зиску обманом покупця. У фіналі саме здатність відповісти за власні дії дає підставу не боятися смерті. Сценка дозволяє застосувати цю вимогу до конкретного вчинку.
Порівняння в кінцівці
Що виявляє образ смерті-коси, коли поруч згадано людей різного становища?
Коса не вибирає за рангом. Станова перевага не має сили перед смертю, тому міркою стає совість.
Самоперевірка
До якої збірки входить твір і який він за порядком?
Відповідь і пояснення
Десята пісня «Саду божественних пісень».
Чим займається Петро?
Відповідь і пояснення
Підлещується до панів, прагнучи чинів.
Чим наділено смерть у фінальній картині?
Відповідь і пояснення
Її уподібнено до коси, яка зрівнює людей різного становища.
У якому творі Котляревського перероблений початок звучить на сцені?
Відповідь і пояснення
У «Наталці Полтавці», у пісні возного.