Бібліотека школяра

«Місто» Валер’яна Підмогильного: шлях Степана Радченка й суперечливий фінал

Степан Радченко приїздить до Києва вчитися, починає писати й здобуває місце в літературному середовищі. Роман показує і його творчі здобутки, і наслідки того, як він ставиться до людей, коли прагне успіху.

Київ із пароплава й початкова мета

На початку Степан Радченко наближається до Києва Дніпром. Він їде вступати до інституту й думає про те, щоб після навчання повернутися до праці на селі. Місто з пароплава велике й далеке. Далі з’являються конкретні труднощі: де жити, за що купити їжу, як дістатися потрібного місця і як поводитися серед незнайомих людей.

Першим житлом стає приміщення біля господарства Гнідих. Степан бачить Київ у зв’язку з власним становищем: коли він почувається чужим, люди й вулиці здаються ворожими або байдужими. Згодом він пересувається впевненіше, отримує кращу роботу й житло. Міський простір змінюється в його очах разом із тим, як змінюються доходи, коло знайомств і плани.

Від оповідання до задуму повісті про людей

Степан пробує писати після літературного вечора. Бритва стає темою раннього оповідання й дає назву збірці. Перші публікації, гонорари та робота в журналі відкривають йому професійне середовище. Автор показує його здатність працювати, освоювати нові навички й домагатися результату. Література з часом займає місце, яке в його первісному задумі відводилося навчанню та поверненню на село.

Слова про майбутній твір про людей спершу вириваються в розмові з письменниками, коли Степанові нічого повідомити про нову роботу. Потім він справді задумує великий твір і переживає кризу письма. Наприкінці повертається до задуму. Ця послідовність допомагає простежити, як самопрезентація стає зобов’язанням перед собою.

Надійка, Мусінька, Зоська, Рита

Із Надійкою Степана поєднує сільське походження й початок київського життя. Пізніше вона одружується з Борисом. Під час останньої зустрічі Степан бачить самостійну людину, яка має власну родину. Тамара Василівна, яку він називає Мусінькою, належить до родини Гнідих. Їхні стосунки розгортаються в період його першого міського житла.

Зосьці Степан пропонує одружитися, але відмовляється від свого рішення і пориває з нею. Коли він хоче її відвідати, дізнається про її смерть після отруєння. На вечірці, де стався розрив, він знайомиться з Ритою. Він зустрічає її знову після невдалого візиту до Надійки. Така послідовність корисна для тесту, а для аналізу важливо також побачити, як кожна героїня реагує на Степанові рішення й має життя за межами його планів.

Чому місто стає учасником конфлікту

Київ дає Степанові можливості й водночас вимагає знати правила середовища: знайти заробіток, зрозуміти літературні зв’язки, навчитися говорити про себе. Місто постає через квартири, вулиці, навчальні установи, робочі місця й вечірки. Це ознаки урбаністичного роману, у якому простір впливає на поведінку героя, а не просто оточує події.

Оповідь від третьої особи часто наближається до Степанового погляду. Він здатен переконливо пояснити власну поведінку, а читач може перевірити його виправдання за реакціями інших. З цього виникає психологізм роману: людина змінює уявлення про себе швидше, ніж встигає усвідомити всі наслідки своїх учинків.

Останнє вікно й відкрите питання

У фіналі Степан дивиться на місто з вікна своєї квартири й сідає писати повість про людей. Це перегукується з початком: тоді він бачив Київ з води й ще не мав у ньому місця, тепер дивиться на нього з висоти житла, якого домігся. Погляд із вікна показує відчуття успіху, а повернення до письма — новий етап праці.

Оцінювати фінал варто за двома лініями. Степан здобув професійні можливості, яких на початку не мав. Водночас досвід Зоськи та інших героїв залишається частиною історії цього успіху. Так роман залишає відкритим питання, чи допоможе нове письмо уважніше побачити людей, про яких він збирається писати.

Розібрані завдання

Порівняй два краєвиди

Як змінюється погляд на Київ від початку до фіналу?

Степан починає як приїжджий, що дивиться з пароплава. Наприкінці він оглядає місто з вікна власного помешкання й повертається до письма. Зміна місця погляду фіксує його професійне й побутове утвердження.

Постав події в порядок

Зустріч з Ритою наприкінці, розрив із Зоською, шлюб Надійки з Борисом. Як розташувати ці події?

Спершу Степан дізнається про шлюб Надійки. Потім пориває із Зоською на вечірці. У фінальній частині вдруге зустрічає Риту.

Самоперевірка

  1. Хто є головним героєм роману?

    Відповідь і пояснення

    Степан Радченко.

  2. Яким ремеслом Степан починає професійно займатися в Києві?

    Відповідь і пояснення

    Письменницькою та редакційною працею.

  3. Кого Степан називає Мусінькою?

    Відповідь і пояснення

    Тамару Василівну, дружину Гнідого.

  4. Що Степан робить після останнього погляду на Київ?

    Відповідь і пояснення

    Сідає писати повість про людей.

Джерела

Пов’язані теми й тренування

↑ Вгору