Бібліотека школяра

«Любіть Україну» Володимира Сосюри: образ Батьківщини й побудова вірша

Заклик Сосюри складається з конкретних картин: вишні, Дніпра, пісні, людської усмішки й праці. Україна присутня у щасливий і важкий час, тому любов до неї вимірюється і почуттям, і ділами.

До кого звернено заклик

Поезія починається наказовою формою множини. Голос говорить до багатьох людей, а потім окремо звертається до юнака і дівчини. Завдяки такій зміні адресатів громадянське переживання набуває особистого тону. Його можна співвіднести з власними рішеннями, а не лише зі словами, продекламованими перед гуртом.

На початку поєднані щаслива мить і негода. Далі йдуть сон і яв, почуття й учинки. Ці пари дають змогу простежити умови заклику: він діє незалежно від настрою, погоди чи життєвого періоду. У підсумку з’являються праця, кохання й бій як різні обставини, у яких людина може зберігати вірність.

Вишня, мова, стежка: як складено образ країни

Епітет «вишнева» викликає уявлення про знайомий садибний краєвид, а солов’їна мова поєднує слухове враження і почуття близькості. Далі увага переходить від зір і верб до дитячої усмішки та удару серця. Ця зміна масштабу пояснює, як велика спільнота входить у повсякденний досвід.

Ряд, у якому названі квітка, пташина, тини, пісня й дума, поєднує видиме, чутне й створене людьми. Краєвид стає одним зі складників Батьківщини поряд із мовою, працею і пам’яттю. Під час розбору варто зіставити епітети, що характеризують кожний образ, із повторюваними конструкціями, які збирають образи разом.

Неопалима купина й історичний контекст

Порівняння з купиною, яка горить і не згорає, відсилає до біблійного образу. У цьому вірші воно підкреслює витривалість країни. Поряд із водою, стежками й голосами праці у первісному тексті стоїть звук бою. Вірш написано 1944 року, коли тривала Друга світова війна. Воєнні образи допомагають зрозуміти, чому стійкість виявляється саме в небезпеці.

У публікаціях трапляються редакції з різними окремими рядками й строфами. Джерело подає два варіанти. Для завдання на впізнавання корисно знати спільні для них прикмети, як-от повтор заклику, образ вишневої України, неопалима купина і звернення до молодих людей.

Від виразу любові до дії

Розглянь повтор наказової форми. Щоразу біля нього стоїть нова обставина: час негоди, дія, праця чи випробування. Так анафора і ширший композиційний повтор відкривають різні значення одного заклику. Слово «любіть» в окремих місцях працює майже як приспів, а перелік дій щоразу його конкретизує.

Поезія належить до громадянської лірики. Її переконливість можна обґрунтувати через поєднання звертань, знайомих предметів і вимоги підтвердити почуття вчинками. Відповідь зіставляє місце в тексті зі смислом, який це місце створює.

Розібрані завдання

Визнач алюзію і її функцію

Що означає купина, яка не згорає?

Це відсилання до біблійного образу. Його стійкість у вогні стає порівнянням із витривалістю країни.

Поясни повтор

Навіщо той самий заклик поставлено поруч із різними діями?

Він повертає до головної думки й показує, що любов може виражатися в різних учинках за різних обставин.

Самоперевірка

  1. Хто написав вірш?

    Відповідь і пояснення

    Володимир Сосюра.

  2. Яким прикметником із садового краєвиду названо Україну?

    Відповідь і пояснення

    «Вишнева».

  3. До кого голос звертається окремими окликами?

    Відповідь і пояснення

    До юнака й дівчини.

  4. Який тип лірики переважає?

    Відповідь і пояснення

    Громадянська лірика.

Джерела

Пов’язані теми й тренування

↑ Вгору