Бібліотека школяра

Переяславська рада й Березневі статті 1654 року: що вирішили й що закріпили

Відокрем рішення ради від умов московських переговорів і простеж, чому союз не завершив пошуку зовнішньої підтримки.

Пошук союзника у тривалій війні

Після кількох років боротьби з Річчю Посполитою козацька держава потребувала військової підтримки. Союз із Кримським ханством допоміг перемогам 1648 року, проте інтереси гетьмана й хана в перебігу війни не завжди збігалися. Хмельницький підтримував переговори з різними державами. Московський уряд восени 1653 року погодився прийняти Військо Запорозьке під царську владу й виступити проти Речі Посполитої. Це були рішення обох сторін із різними цілями.

Січнева рада в Переяславі

У січні 1654 року відбулася рада за участю козацької сторони та московського посольства Василя Бутурліна. Питання присяги спричинило суперечку: гетьманська сторона очікувала запевнень і від представника царя, але посол відмовився присягати від його імені. Рада створила політичну підставу для союзу. Текст умов погоджували згодом, тому не варто шукати в описі січневої ради повного тексту домовленостей.

Переговори навесні й збережені повноваження

Козацькі посли подали в Москві свої вимоги. У погоджених статтях і царських грамотах ішлося про військо, гетьманське управління, права станів і фінансові справи. Зберігалися власні гетьманські установи й реєстр до 60 тисяч. Самостійність зовнішніх контактів обмежували, зокрема щодо відносин із польським королем та османським султаном. В історіографії правову форму домовленостей тлумачать по-різному, тому в навчальному висновку спершу називай конкретне положення та його наслідок.

Що змінило Віленське перемир’я

У 1656 році Москва уклала Віленське перемир’я з Річчю Посполитою без участі представників Війська Запорозького. Гетьманський уряд продовжив пошук інших союзів, зокрема контактів зі Швецією та Трансильванією. Цей крок показує, що інтереси сторін союзу не стали тотожними і після 1654 року. Щоб дати точну відповідь, відокремлюй причини союзу, погоджені умови й пізніші дії партнерів.

Розібрані завдання

Час і вид джерела

Один уривок описує суперечку через присягу, інший — козацький реєстр. Які етапи угоди вони показують?

Суперечка належить до січневої ради, а реєстр описує зміст оформлених навесні домовленостей.

Перевіряємо висновок про автономію

Які дві ознаки показують, що гетьманське управління продовжувало діяти після 1654 року?

Збереглися власні гетьманські установи й козацьке військо. Водночас домовленості обмежили частину зовнішніх зносин.

Самоперевірка

  1. У якому році відбулася Переяславська рада?

    Відповідь і пояснення

    1654 року.

  2. Хто очолював московське посольство в Переяславі?

    Відповідь і пояснення

    Василь Бутурлін.

  3. Який граничний реєстр передбачали домовленості?

    Відповідь і пояснення

    60 тисяч козаків.

  4. Яка подія 1656 року загострила розходження між гетьманом і Москвою?

    Відповідь і пояснення

    Віленське перемир’я Московії з Річчю Посполитою.

Джерела

Пов’язані теми й тренування

↑ Вгору