Бібліотека школяра

Горизонталі на топографічній карті — висота, схил і профіль

Горизонталь з’єднує точки однакової абсолютної висоти. За підписами й відстанями між лініями можна визначити висоту, крутість схилу та форму рельєфу.

Що означає кожна лінія

Кожна горизонталь відповідає одному рівню висоти. Якщо в тебе є уявна площина на висоті 140 м і вона перетинає пагорб, лінія перетину визначає місця, які мають саме 140 м над прийнятим початком відліку. На карті бачимо проєкцію цієї лінії.

Абсолютну висоту відлічують від прийнятого рівня, зазвичай пов’язаного із середнім рівнем моря. Відносна висота — це різниця двох висот. Точка на 170 м розташована на 40 м вище за точку на 130 м. Значення 170 м не є відносною висотою між цими точками.

Висота перерізу та проміжні точки

Висоту перерізу шукай у легенді карти. Якщо сусідні горизонталі підписані 100, 110, 120 м, переріз становить 10 м. Позначки висоти можуть додатково давати значення в конкретній точці, наприклад на вершині. Вони не замінюють інтервал між сусідніми лініями.

Якщо точка лежить між горизонталями 140 і 150 м і там немає додаткової горизонталі, її висота лежить між цими значеннями. Називати її точно 145 м лише тому, що точка приблизно посередині на аркуші, не варто. Між лініями схил може мати різну форму.

Відстань між горизонталями показує крутість

На одній карті за однакового перерізу тісніші лінії означають крутіший схил. Однаковий вертикальний приріст набирається на меншій горизонтальній відстані. Якщо карти різних масштабів або перерізів, порівнювати відстань на папері без перерахунку не можна.

Зістав різницю висот і горизонтальну відстань, виміряну за масштабом. Для оцінки ухилу у відсотках ділимо зміну висоти на горизонтальну відстань у тих самих одиницях і множимо на 100%. Ухил 10% не означає кут 10°: це різні способи вираження крутості.

Замкнені контури та профіль

Кілька замкнених горизонталей самі по собі не доводять, що перед тобою пагорб. Якщо висоти зростають до центру, маємо підвищення. Якщо зменшуються, це заглиблення. Допомагають підписи й умовні знаки, які треба звіряти з легендою.

Для профілю проведи на карті лінію між двома точками. Познач місця, де вона перетинає горизонталі. Перенеси їх на горизонтальну вісь графіка у відповідному масштабі й відклади висоти по вертикалі. Плавне з’єднання точок показує приблизну форму рельєфу. Вертикальний масштаб профілю може бути перебільшений, тому нахил профілю на папері не завжди дорівнює нахилу місцевості.

Розібрані завдання

Порівняй два схили

На одній карті підйом від 100 до 120 м на схилі A займає 250 м по горизонталі, на схилі Б — 500 м. Який крутіший?

На кожному схилі набираємо 20 м висоти. Ухил A = 20/250 · 100% = 8%, Б = 20/500 · 100% = 4%. Крутіший A.

Оціни висоту точки

Точка розташована між сусідніми горизонталями 160 і 170 м. Позначки висоти біля неї немає. Що можна визначити?

За картою можна встановити проміжок: висота більша за 160 м і менша за 170 м. Для точного значення потрібні додаткові дані.

Самоперевірка

  1. Висоти сусідніх горизонталей — 70 і 75 м. Яка висота перерізу?

    Відповідь і пояснення

    5 м. Віднімаємо 70 від 75.

  2. Одна точка має висоту 210 м, інша — 165 м. Яка різниця?

    Відповідь і пояснення

    45 м. Відносна висота першої точки щодо другої — 210 − 165.

  3. Замкнені лінії показують 180, 170 і 160 м у напрямку до центру. Це підвищення чи заглиблення?

    Відповідь і пояснення

    Заглиблення, адже висота зменшується до центру.

  4. Чи можна з коротшої відстані між лініями на карті іншого масштабу одразу зробити висновок про крутість?

    Відповідь і пояснення

    Ні. Спочатку враховують масштаб і висоту перерізу, щоб зіставити зміну висоти та горизонтальну відстань.

Джерела

Пов’язані теми й тренування

↑ Вгору