загрузка...

Найогидніші очі порожні... (III в.)

Головна / Твори з української мови / Найогидніші очі порожні... (III в.)


Кожна дитина змалку знає, що обманювати — це великий гріх, але, мабуть, не має на світі такої людини, яка б жодного разу в житті не порушила цей заповіт. І кожен, хто порушив його більше, ніж один раз, може впевнено сказати, що набагато легше це робити не підводячи очей, ніж дивлячись на того, кого з тих або інших причин Доводиться обманювати.

А в дитячому віці зовсім не зрозуміло, як дорослі по очах можуть встановити, що з того, що ти говориш, є правдою. Або ще вони, посміхаючись, кажуть: «Подивись мені в очі і скажи це ще раз.» У цих словах немає нічого страшного, коли ти говориш правду, але ж коли це не зовсім правда... І потім, похиливши голову та почервонівши від сорому, ти обіцяєш собі більше ніколи не обманювати, а ще пізніше, заспокоївшись, намагаєшся знайти відповідь на питання «Як, звідки і чому вони здогадалися про обман?». І, не знайшовши жодної відповіді, на віру сприймаєш до кінця не зрозумілі слова «По очах видно», або ще більш загадкові «Очі — дзеркало душі».

Минає час, і ти помічаєш, що все частіше і частіше звертаєш увагу на очі людей. Спочатку тільки на гарні, а потім на всі, намагаючись зрозуміти, чим певні очі відрізняються від тих, гарних, що привернули твою увагу, в чому різниця. Щодня ти зазираєш у десятки карих, сірих, блакитних і зелених очей. Так, зелені тобі подобаються найбільше. Але це не все. Виріз? Найбільше тебе привертають мигдалеві очі. Але й це не відповідь. Щось неповторне і незбагненне в очах привертає тебе.

Ось вже й ти по очах можеш -зрозуміти, наскільки чесною і відвертою є людина, що розмовляє з тобою. Дійсно, в очах відбивається правда, яку знає мозок і відчуває душа. Так, саме душа криється в глибині очей за веселими іскорками й азартними вогниками, за сумним довгим поглядом і блиском тривоги. Очі людини виражають її характер і вдачу, розповідають про те, як вона сприймає життя, про її інтереси і бажання, клопоти і тривоги, цілі і сподівання, відбивають її душу. Ось вони, емоції і почуття людей, старанно приховані за щоденною маскою на обличчі. Надбання внутрішнього світу людини, краса чи ницість її душі відбиваються в глибині очей.

Але іноді серед мільйонів очей раптом зустрічаються такі, що є гіршими навіть за жорстокі, бо вони порожні, нічого не виражають, вони лякають своєю порожнечею. Люди з такими очима однаково байдужі до зла і добра навкруги, вони не передбачувані в своїх вчинках. Такі люди нічим не цікавляться, їх ніщо не приваблює, їх внутрішній світ бідний, а душа — мала, вона не здатна на почуття. Малість таких душ не відбивається в очах, в результаті вони порожні, як скло, що нічокр не відображає.

Тому і вдивляємося ми в глибокі очі, і так швидко відводимо погляд від порожніх, бо звикли дивитися в дзеркало, а не в скло.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • "Найогидніші очі порожні..." (I варіант)
  • "Найогидніші очі порожні..." (II варіант)
  • Совість - найкращий порадник (І варіант)
  • Совість - найкращий порадник (ІІ варіант)
  • Свято Івана Купала (І варіант)
  • Свято Івана Купала (ІІ варіант)

  • Це цікаво:

    загрузка...