Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє «книжкове місто» з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці — звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, і чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я знаю: як тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сторінку — і почне вона розповідати. Тихенько поведе у незнайомий, цікавий, дивовижний, чудовий світ, познайомить з прекрасними людьми, відповість на безліч запитань.
Але як же знайти потрібну книгу? І тут завжди на допомогу мені приходить наш шкільний бібліотекар. Це справжній провідник у цьому мудрому царстві. Вона порадить, підкаже, розповість, що, як і де прочитати.
Спочатку я відкрив для себе мудрість українських народних казок, потім до мене прийшла ніжна й сильна Леся Українка, а читаючи Всеволода Нестайка, ми сміялися всією родиною.