загрузка...

Композиційне й ідейне значення прологу до поеми І. Франка «Мойсей»

Головна / Твори з української літератури / Франко І. / Композиційне й ідейне значення прологу до поеми І. Франка «Мойсей»


Поема Івана Франка «Мойсей» написана в 1905 році. Автор прагнув показати на основі біблійного сюжету конфлікт вождя та народу. Теми народу, його минулого та майбутнього тісно переплітаються. У творі йдеться про ізраїльтян, які шукають щастя на шляху до землі обітованої. Але у пролозі автор акцентує увагу на тому, що в такому ж стані перебуває іукраїнська держава.

У композиційному плані філософська поема складається з 20 розділів та прологу. Особливо важливе значення має перша композиційна одиниця, яка одночасно виступає і смисловою. Пролог написаний терциною, вперше така строфа була використана Данте в «Божественній комедії». Пролог твору налаштовує читача на основну думку тексту, на те, як потрібно сприймати цей текст, задає тон основній частині. Саме таке членування поеми полегшує процес читання та сприйняття інформації.

У пролозі говориться про нагальні питання, які стосуються української держави та її нації. У формі риторичних питань розкривається біль та страждання «зраненого та розбитого» українського народу, який стоїть «на роздоріжжі». Але в слові його «іскряться і сила, і м’якість, і дотеп, і потуга», що дає віру в прекрасне майбутнє.

І. Франко висловлює надію на те, що українська держава «засяє огнистим видом у народі вольних колі». Є навіть фрази, які можна вважати гіперболічними: «твойому генію мій скромний дар весільний». Далі автор повертається до біблійного сюжету, тобто реалізує основну ідею твору, але в завуальованій формі, показуючи відродження, зневіру, всі етапи становлення ізраїльського народу. Наявна алегоричність образів, ключових моментів тексту, це стає зрозуміло після прочитання прологу, в якому акцент робиться на долі української нації.

Кожен рядок прологу сповнений болю за стражденну Україну, любов’ю, надією та вірою в те, що прийде той час, коли наш народ зможе побудувати власну самостійну і міцну державу. У пролозі автор акцентує увагу на тому, що біблійна тема у його творі має виразне національне забарвлення, адже в центрі твору – проблема народу та його проводиря.

Пролог говорить про суперечності, драматизм долі українського народу, акцентує увагу на тому, що пасивність та зневіра ні до чого хорошого не приведуть. Крім того, оспівує пробудження маси, яка, усвідомивши високу місію, минуле, націлена на активні. Саме такі ідеї знайшли реалізацію в поемі «Мойсей». Франко говорить ще й про те, що українському народу потрібний сильний і справедливий вождь, на образному рівні ця ідея знаходить відображення в образі Мойсея.

Автор не знає, хто має стати провісником свободи, організатором народного повстання, але вірить, що це буде людина чесна і вірна своїм ідеалам. Завдяки образу Мойсея та розвитку сюжету підкреслено, що вождь, який не має на меті йти до останнього, боротися за досягнення незалежності до останньої краплі крові, українцям не потрібен. Саме таким має бути справжній національний герой. Тільки до бою, ніколи не здаватися і ні перед чим не зупинятися, - така основна думку прологу.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Біблійна основа поеми І. Франка «Мойсей»
  • Аналіз монологу Мойсея й Азазеля (за поемою І. Франка «Мойсей»)
  • Які слова сказав би Мойсей сьогоднішнім українцям? (за поемою І. Франка «Мойсей»)
  • Крилаті вісловлювання в поемі І. Франка «Мойсей»


  • Це цікаво: