загрузка...

Аналіз вірша І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе…»

Головна / Твори з української літератури / Франко І. / Аналіз вірша І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе…»


Поезія «Розвивайся ти, високий дубе...» належить до збірки «З вершин і низин» (1893), актуалізує питання української незалежності, свободи, яку має найближчим часом отримати держава. Автор указує на те, що Україна віками перебувала то під Москвою, то під «ляхом», а тепер повинна зробити все можливе для отримання самостійності. Утиски збоку сусідніх народів довгий час завдавали болю й значної шкоди неньці-Україні, адже часто потрібно було боротися з кількома ворогами одночасно. Автор мріє про нероздільну, єдину, одну країну. «Тяжкії кайдани» і «віковії пута» не давали державі самостійно розвиватися протягом століть, за допомогою таких маркерів поет актуалізує проблему свободи і несвободи.

Поезія доволі символічна. Наприклад, пробудження національного духу асоціюється з початком весни. У творчості Франка паралелізація природи та соціальних подій набуває важливого значення. Дуб – символ могутності, незламності українського народу. Центральний образ твору теж є символічним Україна виступає у образі матері, яка має згорнути всі діти теплою рукою.

Окреслюються територіальні простори держави: від Кубані аж до річки Сян, що вказує на могутність і силу майбутньої держави. Теплом і ніжністю звертання неньки-України до своїх синів та дочок. Вона називає їх «блудними сиротятами», але щиро вірить, що невдовзі вони піднімуться на «святеє діло», «щиру службу». На думку поета, саме створення «чесного товариства» має стати головною метою українців. Варто жити для себе, «для власної хати», досить коритися комусь. Використовується антитеза: «щоб бути ґаздою, а не слугою». Автор вірить, що тільки «щирими трудами» можна заслужити цього, тому праця має стати основним засобам для виборювання кращого життя для своєї держави.

Тропіка і стилістика твору надзвичайно багаті. Серед тропів переважно епітети, які служать для позитивної чи негативної оцінки явищ та подій. Використовується низка риторичних питальних та окличних речень, що надає поезії емоційного забарвлення. У них - сила звучання творів Великого Каменяра. Вірш динамічний, символічний, емоційний, насичений художніми засобами.

Перші і останні дві строфи вирізняються особливою патетичністю, піднесеністю, у них – віра в те, що зміни на краще не за горами. За допомогою рефрену підкреслюється сила та могутність української держави. Автор акцентує увагу на тому, що Україна воскресне, Україна встане, по-іншому просто бути не може. Це слова впевненості у кращому і гордості за свій народ. Таким чином, можемо говорити, що вірш має кільцеподібну структуру.

Тож всі ми повинні докладати багато зусиль для того, щоб наша Україна була і залишалася вільною та незалежною, сьогодні це питання надзвичайно важливе. Доля української держави вирішується на Сході країни. Кожен має почати з себе, слід усвідомити, що тільки спільною плідною працею можна досягти успіху. З вірою в серці і з найкращими помислами в душі будемо йти до своєї мети. Крізь терни до зірок – така основна думка цього твору.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Аналіз вірша І. Франка «Гримить! Благодатна пора наступає…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Каменярі»
  • Аналіз вірша І. Франка «Безмежнеє поле…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Червона калино, чого в лузі гнешся?..»


  • Це цікаво: