загрузка...

Аналіз вірша І. Франка «Чого являєшся мені у сні…»

Головна / Твори з української літератури / Франко І. / Аналіз вірша І. Франка «Чого являєшся мені у сні…»


Вірш «Чого являєшся мені у сні…» входить до збірки інтимної лірики І. Франка «Зів’яле листя», що була створена в 1886 році. Не дивно, що ця поезія стала романсом і була покладена на музику К. Данькевичем. Це глибокий роздум поета над своїм особистим життям. За жанром можна віднести поезію до ліричного портрета. У цьому творі – всі почуття поета, глибока внутрішня боротьба з самим собою, своїми думками, душевні муки. У кожній фразі відчувається емоційність, сила і потужність слова. Мова автора яскрава і поетична.

Збірка «Зів’яле листя» має автобіографічний характер. У ній ідеться про кохання Франка до трьох жінок. Першою любов’ю була Ольга Рошкевич, з якою Іван Якович так і не зміг поєднати свою долю, другою – Юзефа Дзвонковська, яка знала про свою тяжку хворобу, тому не захотіла завдавати ще більшого болю коханій людині, третьою – Целіна Журовська. На жаль, через різні життєві обставини особисте життя автора не склалося.

Провідним мотивом твору є нерозділене кохання, яке дуже болісно переживає ліричний герой: юнак безнадійно закоханий у дівчину, але вона не готова відповісти взаємністю на його палкі почуття. Така любов завдає значних страждань та болю, саме тому ліричний герой прагне якомога швидше від неї позбавитися. Проте бажання забути кохану є миттєвим, насправді поет хоче, щоб дівчина, в яку він закоханий, приходила до нього хоч у снах. Це подарує зболеній душі хоч якусь розраду.

Вірш дуже глибокий за тематичним наповненням, це відчувається і на рівні художніх засобів. Використовуються тропи: епітети, метафори, порівняння, які засвідчують байдужість коханої («здавлює печалі», «криниці дно студене», «німі вуста», «ридання голосні», «серце, неначе перла у болоті»). Автор вдається до таких тропів, щоб показати кохання ліричного герою, деякі з них дещо гіперболізовані.

Поезія умовно поділена на три строфи, виглядає цілісною структурою завдяки рефрену «Чого являєшся мені у сні». Це риторичне питання пронизує всю поезію. У вірші багато й інших риторичних запитань: «Чого звертаєш ти до мене…?», «Який докір, яке страждання, яке несповнене бажання…?», автор намагається підтримувати з дівчиною комунікацію. Контрастною є остання строфа, в якій автор намагається заспокоїти себе тим, що кохана буде приходити до нього в снах і він буде відчувати себе щасливою людиною. Вірш написаний чотиристопним ямбом, тому вірш розмірений, звучить плавно.

Автор зумів майстерно поєднати у вірші рефлексії над стражданнями серця і гіркотою нерозділеного кохання. Поет говорить про те, що кохання дає людині надзвичайно багато, особливо, якщо воно щасливе. Тільки кохаючи до самозабуття, до самозречення, можна створити такий прекрасний твір. Кохання надихає на творчість, на мистецтво. Поезія навчає нас прагнути до чистоти почуттів. Не кожен може покохати по-справжньому щиро, тому варто, звичайно ж, цінувати це почуття й оберігати його. Навіть, якщо воно не є взаємним, це прекрасно. Тож учіться любити і цінувати кохання!

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Аналіз вірша І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Тричі мені являлася любов...»
  • Аналіз поеми І. Франка «Мойсей»


  • Це цікаво: