загрузка...

Аналіз поеми І. Франка «Мойсей»

Головна / Твори з української літератури / Франко І. / Аналіз поеми І. Франка «Мойсей»


Поема Івана Франка «Мойсей» написана в 1905 році, має філософське спрямування. Тема твору: зображення Мойсея як пророка, не визнаного своїм народом. Поема багатоаспектна, глибока, у ній багато проблем тісно переплітаються між собою. Вона розповідає про трагічну долю пророка, якому так і не вдалося побачити щасливим свій народ.

В основу твору покладено біблійний сюжет, але проблематика твору набагато ширша. Через алегоричні та символічні образи автор говорить про національну революції в Україні.

Персонажі твору розділені на два табори: перші – прихильники Мойсея: князь конюхів Єгошуа, Єгова, його супротивники: Датан, Авірон, демон пустині Азазель.

Поема складається з прологу та 20 пісень. Віршовий розмір поеми - анапест, пролог написаний ямбом. У творі розповідається про те, як єврейський народ протягом 40 років шукав землю обітовану, проте їх вождь Мойсей за кілька днів до досягнення бажаного втрачає оптимізм і зневірюється.

У пролозі актуалізується тема неволі та необхідність вождя, який поведе людей за собою. Мойсей розповідає притчу, яка є вставною у тексті: це казка про те, як дерева обирали собі короля. Серед називаються такі: пальма, рожа, дуб, береза. Жодне з дерев не погодилося служити йому заради інших, лише терен підтримав цю думку. Дерева – народи, а король – проводир, обраний Богом. Актуалізується відданість своєму народові.

Незважаючи на промови Мойсея, ніхто не хоче слухати. Народ не вірить йому, тож, зневірившись, пророк покидає табір. Супротивники Датан і Авірон пропонують закидати його камінням. Юрба виганяє Мойсея з табору, він прощається зі своїм народом, проте в його серці закрадаються сумніви і невпевненість в правильності вибору.

У пустелі його переслідує голос пустині Азазель, який намагається довести марність справи, якій пророк присвятив життя. Але в цей час з’являється Єгова, який розтлумачує Мойсею, для чого пророкові було потрібне таке випробування. Він не зможе відчути почуття щастя й гордості за свій народ, який таки дістався до обітованої землі, бо помирає в степу.

Єгошуа – новий пророк, який доведе справу до кінця. Авірона і Датана закидають камінням, а єврейський народ отримає бажану свободу.

Мойсей постає роздвоєною особистістю, він беззавітно любить свій народ і прагне його визволення, але разом з тим не досить міцний в свої вірі. Автор хоче показати, що справжній вождь не має права навіть на найменші сумніви. На фоні конфлікту з народом розгортається особиста трагедія Мойсея.

Датан і Авірон – псевдопророки, які намагаються схилити народ на свій бік, щоб той звернув з обраного шляху. Азазель і Єгова втілюють добро і зло, цей вибір має зробити кожна людина самостійно. Єгошуа – новий ватажок єврейського народу, який відзначається твердістю у своїх переконаннях.

Ідеєю твору є невичерпна віра в народ, його творчий та духовний потенціал. Тільки така віра може дати сили для того, щоб вибороти незалежність. Франко вірив в український народ, його щасливе майбутнє, тож цей твір має глибоку національну проблематику. Актуальним є і питання народу, який має бути свідомим, діяти правильно й усвідомлювати свою відповідальність за це.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Аналіз вірша І. Франка «Чого являєшся мені у сні…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…»
  • Аналіз вірша І. Франка «Тричі мені являлася любов...»


  • Це цікаво: