загрузка...

Аналіз монологу Мойсея й Азазеля (за поемою І. Франка «Мойсей»)

Головна / Твори з української літератури / Франко І. / Аналіз монологу Мойсея й Азазеля (за поемою І. Франка «Мойсей»)


Поема «Мойсей» написана в 1905 році, розкриває тему минулого та майбутнього, має філософське наповнення та глибокі національні ідеї. Складається твір з 20 пісень та прологу. Франко прагнув показати роль пророка у становленні народу, важливість проводиря та розуміння його ідей cуспільством для досягнення спільної мети.

У поемі Івана Франка «Мойсей» велике значення має образ демона зневіра Азазеля, який являється пророкові в пустелі. Він є уособлення злих сил у творі, протиставляється Єгові. Основна мета введення персонажа – показати добро і зло, протистояння між ними. У кожній людині є добре й зле начала, тому вона перебуває у постійній внутрішній боротьбі з собою, своїми думками і бажаннями.

Азазель намагається попри все посилити сумніви головного персонажа у тому, що його справа – пошук землі обітованої була необхідною для визволення народу. Йому це вдається, пророк, не признаний своїм народом, навіть зрікається Єгови, тільки-но втративши його підтримку.

За те, що Мойсей піддався внутрішнім сумнівам, його було жорстоко покарано, адже він так і не зміг ввійти в землю обітовану. Не вдалося йому побачити радість та щастя народу, не вдалося йому відчути себе справжнім пророком. Мойсей був жорстоко покараний за те, що зневірився в Богові.

У діалозі Азазеля та Мойсея виразними є мовні партії демона пустелі. Не дивно, що автор маркує його появу звуком: почувся притишений сміх, акцентує на невидимості, невловимості демона. Мойсей не може зрозуміти, хто з ним говорить, бо слова його мов сичання гадюки, а зір вгризається в душу.

Мойсей спочатку навіть не може зрозуміти: чи то внутрішній голос, чи то хтось говорить з ним. Слова Азазеля обпікають душу пророка, «мов розпаленим дротом», кожне влучно сказане слово болюче для вигнанця. Йому важко слухати репліки про те, як він сміло йшов на діло і сліпо вірив Богові. Мойсей відмовляється від того, що розпочав справу з гордощів, адже він справді вірив у свій народ, хотів допомогти людям, які страждали у сорокалітній неволі. Пророк прагнув довести народ «до світлих висот». Згадується хоривський вогонь, який надихнув його на такі звершення. Азазель намагається переконати Мойсея у тому, що ніякого провидіння насправді не було, що це лише його внутрішній голос. В душі Мойсея народжується безліч риторичних питань, зрештою він все-таки здається, з його уст зриваються страшні слова: «Одурив нас Єгова!».

Картина доповнюється пейзажем: спочатку зображується небо з ясними зорями, але чути шепіт гадюки, що насторожує, квиління в яру. Потім розпочинається гроза, дощ. Мойсей йде на гору, цей шлях можна вважати символічним. З одного боку, він символізує впевненість у досягненні мети, прагнення йти далі і не зупинятися, з другого, його можна асоціювати зі шляхом на Голгофу.

Отже, твір навчає нас бути вірними своїм ідеалам, ніколи не зупинятися на півшляху, вірити у свій народ та завжди всіма силами боротися за його незалежність та свободу. Франко вірив, що Україна все-таки знайде свого пророка, але сьогодні питання не менш актуальне. Ми прагнемо того ж самого.

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • Біблійна основа поеми І. Франка «Мойсей»
  • Композиційне й ідейне значення прологу до поеми І. Франка «Мойсей»
  • Які слова сказав би Мойсей сьогоднішнім українцям? (за поемою І. Франка «Мойсей»)
  • Крилаті вісловлювання в поемі І. Франка «Мойсей»


  • Це цікаво: