загрузка...

Наша ціль - людське щастя і воля (І в.)

Головна / Твори з української мови / Наша ціль - людське щастя і воля (І в.)


Головна мрія кожної людини — бути щасливою. З цього випливає, що людське щастя повинне бути найважливішою проблемою всього людства. І, можливо, її вирішили б давно, якби люди не були такими різними, не прагнули до полярно протилежних відчуттів, цілей. Так, хтось мріє мати мільярди, а хтось вважає, що надто великі гроші приносять із собою обтяжливу відповідальність і деякий ризик; один хоче миру на Землі, інший же прагне збагатитися за рахунок війни; дехто хоче знайти багато друзів, а дехто — перебувати в самотності.

Отже, ощасливити кожного індивідуально неможливо, бо люди надто різні. Недавня політика тоталітарної держави СРСР довела, що дати щастя «всій планеті» — утопія, бо гасла й агітаційні плакати не можуть замінити радості від усмішки дитини, теплих материнських рук, сонячного весняного дня... Століття фальсифікації історії не змогло обманути волелюбний український народ, адже люди розуміли: про щастя треба не говорити, а наполегливо працювати заради його досягнення, говорити не про абстрактний «народ», де люди — лише гвинтики системи, а про Людину як особистість.

Але зробити щось позитивне у глобальних масштабах людство може! Кожна людина мріє, наприклад, жити у державі зі стабільними економічними умовами, мати хорошу сім'ю, міцне здоров'я тощо.

Уряд кожної держави намагається у міру своїх можливостей задовольнити ці потреби, знаходячи шляхи покращення економічних умов країни, фінансуючи охорону здоров'я, сім'ї. Організовуючи місцеві вибори Львів, влада може побачити бажанна народу, волевиявлення кожного громадянина, який висловить свою думку. Проте ми ведемо мову не тільки про щастя, але й про волю, що дуже зручно розглянути у контексті життя нашого народу.

Віками волелюбний український народ щастям вважав незалежність, прагнув до неї, протягом багатьох століть боровся за її досягнення. Предки здобули нам її, і наша мета — зберегти так важко здобуту волю. Настала черга зробити внесок у розвиток України в найвідповідальніший період розбудови її як суверенної держави. Тоді настане щасливе здійснення багатовікових мрій і надій, торжество волі, як писав про це Василь Симоненко, співець вільної України:

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.

«Твоїм ім'ям» — ім'ям України, яке для патріотично настроєних представників суспільства є святим. Для патріотів ще два-три десятиліття тому незалежність України була омріяним щастям, сьогодні у нас інші пріоритети. Оскільки незалежність є вибореною, і наша справа — підтримати її розвиток, то на перший план на сьогодні для багатьох людей виходить сім'я, її добробут і здорова психічна атмосфера у ній. Спостережливий український народ на цю тенденцію одразу відгукнувся: «З родини йде життя людини», «Родина — дорога від батька до сина»... І саме тим, що створюють нові здорові в усіх відношеннях сім'ї, сучасне покоління намагається допомогти нашій державі ще більше розквітнути під сонцем суверенності. Мабуть, це і є щастя...

Сподобався шкільний твір? А ось ще:

  • "Нам треба голосу Тараса" (І варіант)
  • "Нам треба голосу Тараса" (IІ варіант)
  • Наша ціль - людське щастя і воля (ІІ варіант)
  • "Є в коханні і будні, і свята" (І варіант)
  • "Є в коханні і будні, і свята" (ІІ варіант)


  • Це цікаво: