загрузка...

Що сі в полі забіліло

Що сі в полі забіліло,
- Ой чи гуси, чи лебеді?
Тепер гуси не літають,
А лебеді не пливають,
- Татарове полон женуть:
Один полон з жіночками,
Другий полон з дівочками,
Третій полон з діточками.
Стали кошом під Яришом
Та взяли сі паєвати:
Дівка впала парубкові,
А тещенька зятенькові.
Взяв він єї попри3 коні.
Ой кінь біжить дорогою,
А тещенька терниною;
Назад себе поглядає,
Кровця сліди заливає,
Чорний ворон залітає,
Тоту кровцю іспиває.
Приїжджає він до двору:
- Вийди, вийди, татарочко,
Привів-єм ті невільницю,
А до смерті робітницю.
А вона ї та й завела,
Три роботи загадала:
Оченьками стадо пасти,
Рученьками кужіль прясти,
Ноженьками колисати.
Теща дитя колисала
І дитині приспівала:
- Люлю, люлю, татарчатку,
По доненьці унучатко!
- Бодай стадо виздихало,
Бодай кужіль спопеліла,
Бодай дитя скаменіло!
- Учув тото вірний слуга:
- Чи чули ви, паненонько,
- Як вам кляла робітниця:
Бодай стадо виздихало,
- Бодай кужіль спопеліла,
Бодай дитя скаменіло!
- Ой побігла татарочка,
Бігла боса, без пояса –
Та вдарила по личеньку
Свою рідну матіноньку!
- Ой ти, доню, моя доню!
- Не тілько-м тя годувала, -
- По личеньку тя не била.
- Мамко ж моя старенькая!
По чім же сь мя іспознала,
Що-сь мя доненьков назвала?
- В неділю-сь барвінок різала
Та й си пальчик відрізала,
І по тому-м тя спізнала.
- Мати моя, мила мати,
Скидай з себе тії лати,
Візьми дорогії шати,
Будеш з нами панувати!
- Ліпші мої вбогі лати,
- Ніж дорогі твої шати;
- Я не хочу панувати,
- Піду в свій край загибати.
- Слуги ж мої та й вірнії!
Впряжіть коні воронії,
Везіть мамку в єї краї!

загрузка...

Дивись інші народні думи:

  • Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси
  • Ой не ходи, Грицю
  • Про шандаря