загрузка...

Ой сивая та зозуленька

Чий то ж ми плужок по горі оре?
Нашого пана господаренька.
Найстарший синок за нлужком ходить,
Правов рученьков волики гонить,
Лівов рученьков за плужок держить.
Надойшли туди татуньо єго:
- Ори ж ми, синку, здрібонька ниву,
Та й посіємо яру пшеницю.
Та вродиться нам пшеничне стебло,
Пшеничне стебло, пшеничне зерно.
Та й ізберемо женці молодці,
Та й ізіжнемо в дрібонькі сніпки,
Та й ізложимо в золоті кіпки,
Та й заїдемо шістьма волами,
Шістьма волами, трьома возами,
Та й заберемо ковані вози,
Та й заберемо, та й повеземо,
Та й повеземо на тихий Дунай,
На тихий Дунай, на крутий беріг.
Та й ізложимо на білий камінь,
Та й завершимо сив соколоньком.
Сив сокіл сидить, в Дунай ся дивить,
В Дунай ся дивить, з рибков говорить:
- Ой рибко, рибко, я тебе йму
Свому паноньку на вечероньку,
На вечероньку свят-вечерову.

загрузка...

Дивись інші колядки і щедрівки:

  • Ой над Дунаєм, над бережком
  • Щедрик, щедрик, щедрівочка
  • Ой рано, рано кури запіли
  • Ой на Дунаю та на бережку