Дія друга
Та сама кімната. Різдв'яна ялинка вже обшарпана, свічки обгоріли. Нора сама, вона схвильовано ходить по кімнаті, нарешті зупиняється і бере своє пальто, паче зважившись па якийсь крок, потім знову кладе його па диван. Підходить до дверей, їй здається, що хтось прийшов. Говорить сама до себе, намагаючись заспокоїтися тим, що у перший день Різдва ніхто, навіть Крогстад, на зважиться прийти. Дивиться у скриньку для листів, чи не надіслав той листа Хельмеру. Заходить Апна-Марія з коробкою маскарадних костюмів. Нора дивиться на них і говорить, що хотіла б розірвати все це па шматочки. Анна-Марія не розуміє її настрою, запевняє, що всі костюми легко відновити. Нора запитує про дітей, каже, що тепер вона вже не зможе бути з ними, як раніше. Анна-Марія відповідає, що малюки до усього швидко звикають. Нора запитує: діти б забули свою мати, якби її не стало? Стара нянька лякається: вона виростила Нору, замінила їй матір, яка померла. Нора заспокоює її, просить йти до дітей. Заходить фру Лінне. їй передали, що Нора заходила, та не застала її вдома. Нора просить подругу допомогти відновити маскарадний костюм. Хельмер хоче, щоб Нора одягнулася у неаполітанський костюм і танцювала тарантелу, якої навчилося, коли їздили в Італію. Фру Ліпне береться за роботу. Вона дякує Норі за приємний минулий вечір, розпитує про доктора Ранка, чи завжди той такий дивний, як був вчора. Нора розповідає, що Рапк страждає від тяжкої хвороби, яка дісталася йому у спадок від батька-гульвіси. Фру Ліпне дивується, чому Ранк запевняв, що чув її ім'я від Нори, а Хельмер, очевидно, не мав й гадки про неї. Нора пояснює, що з Ранком вони друзі, вона багато розповідала йому про своє дитинство, рідне місто. Хельмер же ревнує її, не хоче ні з ким ділити. Він навіть чути не міг, як Нора розповідала про рідних, тому вона й перестала. Фру Лінне зауважує, що Норі треба кінчати «цю історію з доктором Ранком». Нора дивується, бо ніякої «історії» немає. Фру Лінне запитує, хіба не Ранк позичив ті гроші. Нора запевняє, що таке їй навіть на думку не спадало, бо це було б дуже важко для всіх. Втім доктор і не міг зробити цього тоді, бо сам не мав коштів: спадок він отримав пізніше. Але Нора впевнена, що Ранк прийде їй на допомогу, якщо вона попросить. Фру Ліпне помічає, що Нора змінилася відучора, запитує, що трапилося. Нора хоче щось сказати, але чує, що повернувся Хельмер, просить подругу піти у дитячу кімнату, бо Хельмер «не любить, коли пораються із шитвом у його присутності». Нора йде назустріч чоловіку, вдаючи, що їй весело готуватися до маскараду. Потім говорить, що «білочка хоче попросити про одну річ». Хельмер підтримує цю гру, поки не здогадується, що Нора повертається до вчорашньої розмови і просить не звільняти Крогстада. Тоді він стає невблаганним. Нора пояснює своє прохання страхом, що Крогстад може завдати шкоди Хельмеру, звернутися в газети. Хельмер пригадує історію батька Нори. Виявляється, що Хельмер познайомився з Норою, коли приїхав ревізією у справі ЇЇ батька, якому загрожувала відставка, якби Хельмер не поставився до того з «такою доброзичливістю». Хельмер зауважує, що між ним і батьком Нора є суттєва різниця — Хельмер бездоганний чиновник. Тому він не боїться наклепів. Він розуміє почуття Нори, які навіть доводять її щире кохання до чоловіка, але змінити свого рішення він не може. По-перше, всі у банку вже знають, що він звільняє Крогстада. Якщо він не зробить цього, то всі вирішать, що «повий директор змінює свої рішення під впливом дружини». Та це не найгірше. Справа у тім, що в молоді роки Хельмер товаришував з Крогстадом. Тепер той і не думає приховувати цього. Він говорить Хельмеру у присутності інших осіб «ти», а це ж нестерпно. Нора не хоче вірити, що її чоловік зважає на такі «дрібниці». Хельмер ображається. Аби покласти цьому край, він наказує служниці віднести за адресою листа, в якому сповіщається про відставку Крогстада. Нора благає повернути листа. Хельмер запевняє, що він має достатньо мужності й сил, аби протистояти Крогстаду. Вона ще побачить, що Хельмер така людина, яка «все може взяти на себе». Нора жахається: вона ніколи не дозволить цього чоловіку. Хельмер патетично говорить, що поділиться з нею турботами, «як належить чоловіку і жінці». Потім він заспокоює Нору: то ж тільки «її пусті фантазії». Хельмер пропонує дружині краще потренуватися танцювати тарантелу, він піде у свій кабінет і закриє двері, аби нічого не чути. Нора залишається сама у кімнаті. Вона налякана, їй здається, що Хельмер виконає свою обіцянку і візьме вину на себе, коли стане відомо про фальшивий підпис на борговій розписці. Вона вирішує зашкодити цьому. Чути, як у передпокої дзвенить дзвоник. Прийшов доктор Ранк. Нора докладає чимало зусиль, аби опанувати себе. Потім виходить назустріч другу.
В кімнаті вже сутеніє, тому Нора не відразу бачить вираз обличчя Ранка. Але розмову той заводить сумну. Хвороба його прогресує, він знав це, але не очікував, що все скінчиться так скоро. Ранк каже, що не мине й місяця, як вій буде «гнити па цвинтарі». У Хельмера дуже витончені почуття, каже доктор Ранк, йому нема чого робити поруч із вмираючим. Тому, як тільки Ранк пересвідчиться, що вмирає, він надішле Хельмеру візитну картку з чорним хрестом і зачинить для нього двері у свій дім. Нора збентежена, їй так хотілося, щоб Ранк був у гарному настрої саме сьогодні. Той відповідає, що важко почуватися гарно із смертю за плечима; це ж несправедливо, що він мусить розплачуватися за гріхи свого батька, втім, каже Ранк, у кожній родині є щось подібне. Нора затуляє вуха: вона не може чути про розплату дітей за гріхи батьків. Ранк погоджується, що краще сміятися над цим, якщо є сили. Нора кладе йому руки па плечі і просить не залишати їх. Рапк впевнений, що з цією втратою вони легко примиряться, фру Лінне замінить його у домі Хельмерів. Нора просить його говорити тихіше, бо фру Лінне у сусідній кімнаті допомагає приготувати маскарадний костюм. Потім Нора, пустуючи, показує Ранку деякі деталі маскарадного вбрання. Раик каже, що можливість бувати у домі Хельмерів допомагає йому забути про свою хворобу. Нора запитує Ранка, чи міг би він виконати її прохання, як доказ дружнього ставлення. Ранк не може повірити, що вона «дасть йому таке щастя». Нора довго не наважується говорити відверто, якої саме послуги вона просить. Нарешті вона починає так: доктор Раик може допомогти їй відвернути дещо, вона впевнена у коханні свого чоловіка, впевнена, що той не пошкодує життя заради неї. Рапк перериває Нору, каже, що не тільки Хельмер здатен віддати своє життя за неї. Він дав собі слово, що Нора довідається про його почуття і тепер радий і не тільки сказати про них, а й довести ділом. Ранк просить Нору довіритися йому і розказати, що її так бентежить. Настрій Нори різко змінюється, голос стає рівним, спокійним і холодним: йому не треба було говорити про ті почуття, вона здогадувалася про них, і цього було досить. Тепер вона не має права просити його про ту послугу. Нора сідає у крісло-качалку, посміхається доктору, говорить, що їй, напевно, вже й не потрібна допомога. Ранк запитує, чи має він право тепер бувати у їхньому домі. Нора відповідає, що все залишиться, як раніше: чоловік не може обійтися без Ранка, і їй теж весело, коли він приходить. Це і збило Ранка з пантелику. Нора пояснює: деяких людей любиш більше всього, а полюбляєш товариство інших. У дитинстві вона більш за всіх любила батька, але їй подобалося приходити у кімнату до служниць, де її ніхто не повчав, там було так весело. З Хельмером вона почувається, як з батьком. Нора не встигла закінчити: у кімнату прийшла служниця і подала їй візитну картку. Обличчя Нори змінилося. Ранк помітив це, запитав, можливо, у Нори якісь неприємності. Ні, відповіла Нора, то просто повідомили, що принесли новий маскарадний костюм, вона хвилюється, аби Хельмер не довідався, то йому сюрприз. Ранк сміється: так ось яку таємницю приховувала Нора! Рапк йде у кабінет Хельмера. Нора зачиняє за ним двері на клямку. Входить Крогстад. Нора просить його говорити тихіше, але тому байдуже: він приніс лист до Хельмера, в якому розповідає про боргове зобов'язання Нори і фальшивий підпис. Втім він заспокоює Нору, що не має наміру переслідувати її судом і вимагати грошей теж не буде. Крогстад хоче лише залишити у себе ту розписку Нори, щоб Хельмер був у його владі. Крогстад певен, що Хельмер, аби уникнути скандалу, виконає всі його вимоги: не тільки поверне його на роботу у банк, а й запропонує вищу посаду. У планах Крогстада через кілька років стати «правою рукою директора банку», а по суті керувати там. Нора каже, що її чоловік нізащо не погодиться виконати вимоги негідника. Крогстад заявляє, що вона погано знає свого чоловіка. Нора запевняє, що зважиться на самогубство, якщо Крогстад не відмовиться він свого наміру. Той не вірить, що «така тендітна пані» на це здатна, крім того цей крок буде марний, бо Крогстад отримає владу над пам'яттю про неї. Нора оніміла. Крогстад каже, що він попередив, тому просить не робити дурниць, а викопати його вимоги. Хельмер же хай затямить, що він сам примусив Крогстада піти на такі рішучі дії. Крогстад виходить у передпокій, чути, як він опускає листа у скриньку. Нора розуміє, що вже ніщо її не врятує. З дитячої кімнати виходить фру Лінне, бачить, що Нора сама не своя. Нора показує їй листа, який видно крізь скло у скриньці, каже, від кого той лист і хто позичив їй гроші. Фру Ліпне переконана, що Хельмеру краще знати правду. Нора розповідає подрузі і про фальшивий підпис на розписці й просить бути свідком. На випадок, коли з нею щось трапиться, або хтось інший захоче взяти її вину на себе, фру Ліпне має засвідчити, що Нора визнає свою провину і ніхто нічого не знав про той борг. Фру Лінне нічого не розуміє з того, що говорить Нора. А та лише твердить про страшне чудо, що готується. Фру Ліпне збирається до Крогстада: колись він набагато був здатний заради неї. Нора запевняє, що з того нічого не вийде, адже лист вже у скриньці. Чути голос Хельмера, який просить впустити його у «свою власну вітальню». Фру Лінне поспіхом виходить. Нора відчиняє двері. Хельмер і Ранк здивовані, вони очікували, що Нора переодягалася у маскарадний костюм і тому зачинила двері. Нора просить чоловіка допомогти їй пригадати тарантелу, запевняє, що без його допомоги вона не зможе завтра танцювати па балі. Хвилювання Нори, її занепокоєний вигляд Хельмер пояснює тільки «дитячим страхом». Він запевняє, що весь вечір «буде вчити» своє «безпомічне створіння». Тільки подивиться, чи немає листів. Нора кидається до фортепіано і грає тарантелу, просить залишити всі справи і допомогти їй. Хельмер сідає за фортепіано. Нора буре тамбурин і танцює. Вона танцює так, «наче це справа її життя».
Це помітив навіть Хельмер, зауважує, що Нора забула все, «чому він її вчив». Повертається фру Лінне. Хельмер зупиняє Нору, говорить, що їй дійсно треба багато надолужити, обіцяє присвятити весь свій вільний час підготовці до виступу Нори на маскараді. Нора наказує служниці подати шампанське до вечері і багато мигдалевого печива. Запрошуючи всіх до столу, вона просить фру Лінне затриматися, ніби для того, щоб допомогти їй поправити зачіску. Виходячи з кімнати, Рапк зауважує Хельмеру, що поведінка Нори трохи дивна, запитує, чи не вагітна та. Хельмер запевняє, що нічого страшного немає: Нора просто боїться виступу на маскараді, «дитячий страх», про який він і говорив. Фру Лінне розповідає, що Крогстада вдома не було, поїхав за місто, повернеться тільки наступного вечора, вона залишила йому записку. Нора впевнена, що нічого не виправити, якщо не чудо. Хельмер кличе свого «жайворонка». Нора кидається до нього, розкривши обійми.
Сторінки: 1 [ 2 ] 3