Глобус як модель Землі
Глобус — модель земної кулі, на якій у зменшеному вигляді зображені материки, океани — іншими словами, поверхня нашої планети. Або, глобус — зменшена модель земної кулі, яка найбільш вірно і наочно відображає форму Землі і співвідношення її окремих частин (материків і океанів). Геодезичні виміри показали, що форма Землі складна й не є типовою кулею. Це можна довести, порівнявши велику та малу півосі Землі. Велика піввісь — відстань від центра планети до екватора — дорівнює 6 378 245 м. Мала піввісь — відстань від центра планети до полюса — складає 6 356 863 м. Таким чином, велика піввісь більша за малу приблизно на 22 км. Отже, наша планета не має правильних пропорцій, та її форма не схожа на жодну з відомих геометричних фігур. Тому їй дали спеціальну назва — геоїд. Це означає — особлива форма, властива тільки Землі. Як і географічні карти, глобус містить генералізоване картографічне зображення, але відтворює земну поверхню в її ортогональній проекції на кулю. Завдяки цьому, з усіх картографічних робіт глобус має ряд властиво¬стей, притаманних тільки йому. Рівнопроїхіжність (масштаб відстаней на глобусі однаковий в усіх його частинах). Рівновеликість (масштаб площ скрізь однаковий). Рівнокутність (величина горизонтальних кутів між будь-якими двома напрямками на земному еліпсоїді не змінюється при зображенні цих напрямків на глобусі). Це робить глобус незамінним посібником при вивченні географії, а також природознавства, астрономії, фізики й ін. Глобус найкращим чином відобра¬жає- фігуру Землі і дає вірну, наочну уяву про нашу планету. Глобуси класифікуються подібно до географічних карт,, оскільки мають різний зміст, масштаб, призначення тощо. За видовим змістом виділяють глобуси географічні (Землі) та астрономічні (Місяця, планет, небесної сфери). За масштабом розрізняють великі (1:30 000 000), середні (1:50 000 000) і малі (1:83 000 000) глобуси. Великі глобуси призначені для демонстрації, а середні і малі - для індивідуальної роботи. За змістом глобуси поділяються на фізичні (на них зображуються гідрографія і рельєф земної поверхні) та тематичні (політичні, тектонічні, кліматичні тощо). За призначенням глобуси поділяються на три групи: навчальні, науко-водовідникові, популярні (сувенірні, подарункові). В шкільному навчальному процесі використовуються глобуси: на підставці з похилою віссю, на підставці з часовим кругом і вертикальною віссю, без підставки і без вісі. Всі вони можуть бути оздоблені додатковими пристроями, що полегшують користування ними. Географічні глобуси бувають таких видів: скляні (з нанесеними контурами материків і градусною сіткою), що використовуються при формуванні поняття картографічної проекції; чорні (мають чорну поверхню), які використовуються для вирішення різноманітних практичних завдань з побудови сітки меридіанів і паралелей. Існують також чорні глобуси зі вже гото¬вою сіткою меридіанів і паралелей; за їх допомогою можна вирішувати завдання з визначення географічних координат, нанесення контурів тощо. Розрізняють рельєфні глобуси (на них- рельєф земної поверхні зображено об'ємно), які використовуються для підвищення наочності, але мають один недолік: вертикальний масштаб дуже збільшено порівняно з масштабом глобусу; роз'ємні глобуси (складаються з двох частин), за допомогою яких демонструється внурішня будова Землі; глобуси з внутрішнім підсвічуван ням (додаткове підсвічування дозволяє виявити на загальногеографічному фоні будь-яку інформацію, наприклад, політико-адміністративний поділ земної кулі).